86.9 — Молочна вечеря після хаосу

Сад і сарай після божевільної битви виглядали як чарівна хаотична картина: листя ще трохи липло до рук, молоко блищало на сонці, кремові ліани спадали з бочок, а маленькі пастки лежали розкидано, наче милі сувеніри хаосу. На пледах і дерев’яних лавках стояли миски з молоком, шоколадною крихтою, горішками, пластівцями, шматочками гарбуза та навіть шматочками яблук, які залишилися після попередніх пригод.

Лум не втримався і з ентузіазмом кинув у свою миску ще кілька шоколадних шматочків:

— Ох, це точно моя винагорода за геройство! — вигукнув він, облизуючи пальці і сміючись, поки молоко трохи розбризкувалося.

— Ти герой калюж і хаосу, — усміхнулася Кая, сідаючи поруч і підсовуючи йому ложку гарбузового пюре. — І обов’язково з корицею — це магія, перевірено!

Вирій і Лея сіли поруч на плед, обіймаючи один одного, тримаючи миски на колінах. Лея ніжно погладила живіт:

— Малюк явно підтримує десертну стратегію! — сміялася вона, коли маленький поштовх нагадував про нового маленького героя серед них.

— Так, він вже вибрав свою сторону, — підморгнув Вирій, торкаючись її пальця, який ненароком занурився у крем. — І я впевнений, що йому подобається шоколад більше за калюжі.

Векс і Тео, як завжди трохи скромні, але ніжні, сиділи поруч на траві. Тео підсунув Вексу ложку з горішками, торкаючись його коліна:

— Спробуй це, — прошепотів він, нахилившись трохи ближче, щоб їхні коліна ледь торкалися. — Молоко і шоколад — ідеальна комбінація після хаосу.

— А ще краще, якщо його їсти з тобою, — усміхнувся Векс, ніжно торкаючись щоки Тео. Вони обмінялися маленьким поцілунком, який змішався з ароматом молока, гарбуза і листя.

Мажор, сидячи трохи осторонь, тримав маленьку миску з молоком і шоколадом. Він ще тремтів від пережитого хаосу, але спробував усміхнутися:

— Хмм… не скажу, що я заслужив це, але… шоколад врятував моє життя, — бурмотів він, пробуючи ложку. — Чи це… пастка для смаку?

— Ха-ха! — реготала Тесса, фотографуючи його реакцію. — Навіть ти, Мажоре, виглядаєш щасливим у молочному хаосі!

Лум підійшов ближче, підсунувши Мажору ще ложку пластівців:

— Спробуй це з горішками, Мажоре! І обіцяю, пасток більше не буде… принаймні на сьогодні!

— Добре… угода прийнята! — пробурмотів Мажор, і вперше його сміх звучав без страху.

Діти, натхненні спокоєм і солодким післясмаком, підхопилися до загальної миски з шоколадними шматочками, кидаючи один одному пластівці і регочучи. Альфа мирно лежав поруч, спостерігаючи, як ніхто не переїв, і весело махав хвостом, ніби запрошуючи всіх ще раз насолодитися сміхом.

— Чи може бути ще кращий фінал? — запитала Кая, облизуючи ложку і підморгуючи Вексу та Тео.

— Мабуть, тільки якщо додати маршмелоу, — усміхнувся Векс, підсунувши ложку Тео, і вони тихо сміялися, ніжно торкаючись носами.

— А я думаю, що молоко з шоколадом і так уже перемога, — додав Лум, і всі дружно сміялися, відчуваючи, як сонячні промені ніжно обіймають їх разом із солодким хаосом.

Лея погладила живіт і тихо прошепотіла:

— Малюк, здається, ти теж святкуєш разом з нами… і нехай весь цей хаос і сміх залишаться у пам’яті як найсолодший день осені.

І тут Лум несподівано вигукнув, блиском в очах:

— А можна ще молока з пластівцями, горішками та шоколадом?

— Ха-ха! — сміялася Кая. — Звучить як план для наступної битви!

— Точно! — додав Вирій, розмахуючи руками і посміхаючись. — Але спершу приберемо цей хаос. Хто готовий допомогти?

— Я! — вигукнула Лея, посміхаючись і гладячи живіт. — Малюк теж готовий до десерту!

— А я хочу фото з Мажором, — додала Тесса, ще раз знімаючи його комічну позу, облиту молоком і кремом.
— І обійми! — підсумував Ерік, обіймаючи Тессу, поки Альфа мирно сидів поруч. — Хаос може закінчитися, але теплі моменти залишаються назавжди.

Сонце тихо опускалося за горизонтом, золото його променів переливалося у молочних калюжах, кремі та листі, створюючи чарівну, майже магічну атмосферу. Всі герої сиділи разом на траві, сміялися, обмінювалися маленькими поцілунками і ложками десерту. Абсурд закінчився, але тепло, любов і сміх залишилися — як найсолодший епілог їхніх пригод.