86.6 — Лабораторія абсурду

Мажор, ковзаючи крізь листя і калюжі молока, нарешті дістався до свого таємного сховку — “секретної осінньої лабораторії коктейлів”. Насправді це був старий сарай, який давно покрився мохом і листям, а всередині стояли бочки з молоком, купи апельсинових скоринок, гарбузи, порожні пляшки і всілякі дивні баночки, які Мажор називав своїми “інгредієнтами успіху”.

— Нарешті! — видихнув він, вперто витираючи молочний шлейф зі свого плаща. — Тут я зможу перевести дух і… придумати новий план втечі!

Він ледве встиг зробити крок, як спіткнувся об одну з бочок і впав прямо у міх молока, розкидаючи бризки на всі боки.

— Ой-ой-ой! — пролунав одночасно крик і сміх Мажора. — Це… це зовсім не те, що я планував!

З-за кущів виглядала Кая:

— Лум! Він там! У своїй лабораторії!

— Так, але будь обережна, — підказав Лум, підштовхуючи її. — Там стільки бочок і калюж, що можна спіткнутися навіть у повітрі!

Альфа вже кружляв навколо сараю, гарчав і хлюпав лапами по молочних калюжах, готовий до будь-якої комічної та рішучої атаки. Пес стрибав між бочками, весело махаючи хвостом і попереджаючи Мажора, що втекти йому не вдасться.

— Мажоре, здавайся! — прокричав Лум, стрибаючи на край калюжі, готовий підхопити його, якщо той спробує вискочити.

— Ще ні! — вигукнув Мажор, розкидаючи руки і спотикаючись об купу гарбузів. — Я… я маю план!

Його план, як зазвичай, виявився поєднанням хаосу і абсурду. Він намагався втекти через вузький прохід між двома бочками, але одна хитнулася, й він ледве не звалився всередину, захопивши із собою кілька апельсинових скоринок, які підскочили в повітрі й впали йому на голову.

— Ха-ха-ха! — реготав Лум. — Він сам себе заморочив!
— І виглядає як апельсиновий привид! — додала Кая, не стримуючи сміху. — Можливо, це новий вид десерту: “Мажор у молочній калюжі”!

У цей час Вирій і Лея, Ерік і Тесса, спостерігаючи з безпечної дистанції, почали координацію своєї “операції”.

— Лея, будь готова підстрахувати дітей, — тихо промовив Вирій, притискаючи її до себе. — Не хочу, щоб малюк лякався, якщо щось піде не так.

— Я тримаюся, — посміхнулася Лея, гладячи живіт. — Але цей хаос настільки заразливий… я сміюся сама, а малюк штовхає у відповідь!

— Добре, команда, — крикнув Ерік, діставши блокнот і малий магнітний прапорець. — Ми маємо розставити пастки і відволікання. Тесса, ти зі мною?

— Абсолютно! — відповіла Тесса, піднімаючи камеру і вже фіксуючи падіння Мажора в бочках, калюжах та горіхових купах. — Це буде епічно!

Мажор, намагаючись піднятися після чергового падіння, знову спіткнувся об міх молока і впав, розкидаючи руки й одночасно голосно кричачи:

— О-о-о! Це… це катастрофа!

— Бачите? — реготав Лум, підбігаючи ближче. — Абсолютний абсурд!
— Ідеальна лабораторія хаосу! — підхопила Кая, смикаючи Мажора за плащ, щоб він не спробував втекти. — Погляньте на нього! Він схожий на молочного привида!

Альфа підстрибнув поруч із Мажором, гарчачи й хлюпаючи лапами, ніби кажучи: “Досить, ти програв!”. Мажор намагався ухилитися, але його власні сліди і хаос всередині сараю перетворили його на повну безпорадність — він боровся й сміявся одночасно, створюючи картину комічної трагедії.

У той момент кілька апельсинових скоринок впали в бочку з молоком і розплескалися, утворивши невеличкі калюжки, які нагадували Мажору міні-острови для втечі. Він спробував на них стрибнути, але знову спіткнувся і впав у гарбузову купу, скативши один гарбуз прямо на себе.

— Ааааа! — закричав він, одночасно сміючись і тримаючи гарбуз на голові. — Я схожий на гарбузового привида!

— Ха-ха! — реготав Лум. — Це вже новий рівень абсурду!

— Ідеально для нашого фотоальбому! — додала Тесса, сміючись і натискаючи на спуск камери. — Хто ще так феєрично падає у молочні та гарбузові пастки?

Вирій, спостерігаючи за всім із боку, тихо посміхнувся Леї:

— Гадаю, наступний крок — це використати весь хаос його лабораторії проти нього самого… І, можливо, це буде ще смішніше, ніж калюжі в саду.

Лея ніжно притиснулася до нього, відчуваючи черговий поштовх малюка:

— Так, здається, попереду ще більше комедій, пригод і молочно-листяних сюрпризів… — і тихо додала: — Що ж, “секретна лабораторія Мажора” вже почала працювати на повну!

Сарай наповнився запахом молока, апельсинових скоринок і гарбузів, а листяний дощ тихо шурхотів крізь щілини даху. У повітрі відчувалася передчуття того, що зараз почнеться нова фаза пригод — ще більш комічна, абсурдна і небезпечна. Уже виднілися перші елементи пасток для наступного кроку — молочні ліани і кремові калюжі, готові перетворити хаос на справжнє осіннє шоу…