83.12 — Розкриття «справи десертів»

Після всього солодкого хаосу детективи, діти та Альфа зібралися навколо роботизованого льодяника. Він, ледве моргаючи очима-блискітками, стояв на місці, мов розгублений учасник незрозумілої вистави, і від його корпусу виходив легкий запах цукрової глазурі, що додавало всій сцені ще більшої абсурдності та веселощів. Лея обережно стояла трохи збоку, відчуваючи легку втому від шостого місяця вагітності, але не втрачала усмішки.

— Добре, що ми зловили тебе вчасно, — сміялася Лея, нахиляючись до Вирія. — Тепер потрібно його «вилікувати».

Вирій стискав її руку, посміхаючись:

— Так, навіть робот може потребувати нашої турботи.

Лум і Кая одразу взялися до роботи: вони акуратно встановлювали навколо льодяника кольорові цукрові блоки, ніби будуючи йому маленький цукровий дім. Кожен блок видавав тихий «пухкий» звук при натисканні, і діти реготали, коли блоки трохи просідали від їхньої ваги:

— Ой, він хиткий! — реготав Лум, підштовхуючи один із блоків.
— Не падай, не падай! — додав Кая, сміючись і підсовуючи блок ближче до льодяника.

Альфа тим часом уважно спостерігав, підбігав, нюхав блоки і навіть обережно торкався носом льодяника, ніби перевіряючи, чи йому зручно:

— Гав! — прозвучало радісно. Лум кивнув:
— Так, Альфа, ти справжній помічник детектива!

Векс і Тео працювали вдвох, створюючи власний «сладкий конструкторський відділ». Векс нахилялася, підбираючи дрібні цукеркові шматочки, що випадково злетіли від Лумових стрибків, а Тео обережно фіксував великі цукрові блоки на місце:

— Обережно, щоб він не перевернувся, — бурмотів Тео, нахиляючись до Векс.
— Я тримаю його, — реготала Векс, підштовхуючи блок, — а ти тримай мене, бо я можу звалитися у цукрову пастку!

Їхній дует перетворив роботу на гру: іноді Тео жартівливо злегка хитав блок, а Векс, сміючись, ловила його на льоту, хитаючись сама. Їхні обличчя світилися азартом і ніжністю одночасно, а Альфа, підстрибуючи поруч, голосно «аплодував» лапами.

Лея і Вирій стояли трохи збоку, тримаючись за руки і спостерігаючи за хаосом з ніжною усмішкою:

— Дивись, він майже «щасливий», — прошепотіла Лея, нахиляючись до Вирія для короткого поцілунку.
— Так, і ми теж, — відповів він, притискаючи її ближче. — Мені здається, це найсолодше розслідування в нашій практиці.

Вона трохи підпирала руками живіт, переконуючись, що малюк теж у безпеці, перш ніж обійняти Вирія.

Тесса і Ерік сиділи поруч на невеликій платформі, обіймаючись і обмінюючись поцілунками, час від часу допомагаючи дітям поставити останні цукрові блоки:

— Можеш підштовхнути блок трохи ліворуч? — спитала Тесса, сміючись, дивлячись на Еріка.
— Як завгодно, — відповів він, ніжно торкаючись її руки.
— Гарно, він стійкий! — сміялася Тесса, дивлячись, як льодяник більше не смикається.

Маленький роботизований льодяник нарешті «стабілізувався». Діти радісно плескали в долоні, Альфа підстрибував і весело гавкав, а Векс і Тео обмінялися переможними усмішками, відчуваючи, що спільна робота була вдалою і навіть романтичною у своєму маленькому абсурді.

— Ось і все, він «вилікуваний», — сміялася Лея, спостерігаючи за фінальним результатом.
— Чудово, — додав Вирій, притискаючи її до себе. — І тепер можна трохи відпочити… перед наступною пригодою.

Всі разом оглядали результат своєї роботи: сміх, радість і легкий хаос наповнювали повітря, а маленький роботизований льодяник, стоячи у своєму цукровому палаці, ніби гордо показував: «Я готовий до нових солодких пригод!»

— Добре, що все закінчилося без трагедій! — сміялася Лея, дивлячись на діточок і льодяника.
— Тепер можна перейти до атракціонів, — додав Вирій, підморгнувши їй, — і насолодитися заслуженим відпочинком.

Лея крокувала трохи обережніше, відчуваючи вагу живота, але сміх і радість робили кожен крок легким і приємним.

І всі разом, зі сміхом, ніжністю і легким хаосом навколо, рушили до наступного етапу солодких пригод, сповнені передчуття нових веселих і романтичних моментів, які чекали на них у парку.