81.10 — Кондиціонер повертається!

Чотири дні спеки, водяних баталій, льодових кубиків та хаотичних ігор нарешті досягли свого піку. На подвір’ї стояв Тео, справжній герой кінця світу: у руках — довгоочікувана деталь для кондиціонера. Він тримав її урочисто, наче святиню, і дивився на будинок із серйозністю, яка змушувала навіть вентилятори на мить замовкнути.

— Друзі! — проголосив він, — сьогодні ми покінчимо з цією спекою раз і назавжди!

Векс, стоячи поруч, розкрила очі від радості, і її щоки спалахнули від очікування:

— Ти серйозно? У нас… справжнє холодне повітря? — голос її тремтів від захвату.

— Абсолютно, — відповів Тео, підморгуючи. — Кожен ковток повітря буде свіжим і прохолодним, немов морозиво!

Він вставив деталь у кондиціонер і закрутив останній болт. Будинок загримів, немов святкуючи перемогу: вентилятори стихли, а кондиціонер видихнув перші порції холодного повітря. Легкий вітерець рознісся кімнатами, огортаючи героїв свіжістю.

— Ооооо! — вигукнула Векс, відчуваючи, як холодне повітря ковзає по її шкірі. — Це… це диво!

Тео миттєво підхопив її на руки, і вони кружляли по кімнаті, сміючись від щастя:

— Тепер я згоден на будь-яку змову льоду! — реготав він, притискаючи Векс.

Вирій і Лея, обіймаючись на дивані, відчули справжнє полегшення. Лея глибоко вдихнула холодне повітря і закрила очі.

— Ох… неймовірно, — тихо прошепотіла вона, притискаючись до Вирія.

— Тепер навіть спека не страшна, — відповів він, ніжно гладячи її живіт. — Ми можемо насолоджуватися ніччю спокійно.

Тесса стояла біля кухонного столу, широко посміхаючись, тримаючи в руках ложку та миску морозива:

— Я все одно перетворила їжу на морозиво! — вигукнула вона. — Навіть без спеки, у нас є свій холодний арсенал!

Ерік розкинувся на підлозі поруч із Тессою, глибоко вдихнув і розслабився:

— Ах, це як вдихнути зимове ранкове повітря… у липні! — реготав він, обіймаючи Тессу за плечі. — Готовий до будь-яких пригод, якщо вони такі приємні.

Діти Лум і Кая, вибухнувши енергією, кинулися до кондиціонера:

— Урааа! — кричали в один голос.
— Холодноооо!

Але, через мить, додали синхронно:

— Але ми хочемо ще морозива!

Альфа підстрибнув, голосно гавкаючи, ніби підтримуючи дітей:

— Гав-гав!

— Добре, добре! — сміялася Векс, підкидаючи Луму й Каї кубики льоду. — Морозиво буде!

Весь будинок наповнився сміхом, радістю і легкими підколками:
— Ой, Лум, ти знову намагався влучити кубиком у Еріка? — сміялася Кая, витираючи бризки з обличчя.
— Це мистецтво виживання! — вигукнув Лум, підкидаючи в повітря ще один кубик, який ледве не потрапив у Тео.

Альфа, стрибаючи по кімнаті, перевертав маленькі миски, і вода з льодовими кубиками летіла в усі сторони, змушуючи всіх сміятися ще голосніше.

— Хлопці, дивіться! — реготав Ерік, підстрибуючи і ухиляючись від льодових снарядів. — Я вижив і готовий до ще більшого хаосу!

— Так, хаос закінчився, але морозиво ніколи! — додала Тесса, підклавши під кондиціонер великий контейнер з фруктовим льодом.

Тео поглянув на всіх із легкою іронією:

— Нарешті. Чотири дні виживання пройшли, і ми перемогли спеку… майже як герої у фільмі!

Всі реготали, обмінюючись підколками, хтось ловив кубики льоду, хтось ледве втримувався на мокрій підлозі, а хтось обіймав коханих, насолоджуючись прохолодою.

— Це найкраще літо, — тихо сказала Лея, притискаючись до Вирія.

— І нехай морозиво буде з нами завжди, — відповів він, усміхаючись.
Тесса, не втримавшись, кинула кубик льоду прямо на голову Вирію:

— Ой! — сміялася вона, — це за спеку!

Вирій лише посміхнувся, підняв руки в грізний «щит» і притиснув Лея ще ближче до себе:

— Тепер ми холодні і щасливі одночасно.

Сцена завершилася абсолютною радістю: будинок наповнився свіжим повітрям, сміхом дітей, веселими вигуками дорослих, ароматом фруктового морозива та теплими, романтичними обіймами. Спека переможена, пригоди закінчилися, а літо залишилося у серцях усіх героїв — холодне, веселе і незабутнє.

— Готові до нового льодовикового дня завтра? — підморгнула Тесса, розставляючи останні кубики морозива на столі.

— Готові! — хором закричали діти, а Альфа підстрибнув у знак підтримки, і кондиціонер тихо загудів у відповідь, немов теж святкуючи перемогу.