80.6 — Фінал: Поцілунки під крихтами

Торт, який тільки що пережив свою «кремову змову», лежав на великій тарілці, злегка розсипаний крихтами та білим кремом, що блищав у світлі лампи. Всі трохи відступили, щоб оцінити «наслідки злочину», і одночасно насолодитися солодким результатом.

— Ну що, — почала Векс, оглядаючи злегка сплющену верхівку торта, — здається, справа закрита… але злочин залишився солодким! — вона усміхнулася і, не втримавшись, обережно підняла шматочок крему пальцем, трохи намазавши його на носі Тео.

Тео, при цьому, підстрибнув і голосно зареготав:

— Гей! Це ж кримінальне покарання… на моєму носі!

Векс підморгнула й сміливо облизала свій палець.

— Тоді дозволь мені бути твоїм «кримінальним партнером» у цьому злочині, — сказав він, обережно відтираючи крем зі свого обличчя, а очі світилися теплою пустощами.

Їхні пальці зустрілися у маленькому кремовому дотику. Потім він нахилився ще ближче, і вони обмінялися ніжним поцілунком прямо над крихтами — символ маленької перемоги й безтурботної насолоди.

— Ммм… — прошепотіла Векс, ковзаючи носом по його щоці, — ти такий… невиправний.
— Але твій, — відказав Тео, легко доторкнувшись губами до її чола. І в кімнаті прозвучав тихий сміх дітей, що спостерігали за цією романтичною «кремовою операцією».

Поруч Вирій обійняв Лею, обережно поклавши руку на її животик. Вона притулилася до нього, закриваючи очі і відчуваючи тепло.

— У нас ще буде трохи магії… — тихо сказав Вирій, шепочучи в її вухо про майбутнє. — І я буду поруч, завжди.

Лея посміхнулася, відчуваючи, як її серце наповнюється ніжністю та спокоєм. Навіть Альфа, який дивився на них, притих, ніби теж насолоджуючись чарівним хвилинним затишшям.

Тесса й Ерік відокремилися трохи від решти, але їхні погляди зустрілися миттєво.

— Отак виглядає справжнє солодке правосуддя, — тихо прошепотів Ерік, обіймаючи Тессу за плечі.

Вона відповіла йому повільним, пристрасним поцілунком, пальці ковзнули по його руці, а легкий сміх зірвався на фоні загального веселого хаосу.

— Ммм… — прошепотіла вона, притискаючись ще ближче, і вони обидва відчули, як їхні серця б’ються в унісон, мов на останній сцені великого спектаклю.

Лум і Кая сиділи на підлозі, сміючись і обіймаючись, поки крем із пальців липнув до маленьких долоньок.

— Лум, — сказала Кая, між сміхом і проказуванням, — ми таки створили легенду!

— І легенду цілих крихт! — підхопив Лум, регочучи, коли одна маленька крихта впала прямо на його ніс.

Альфа гордо лягав поруч із ними, мов офіційно «виправданий», стирчавши хвостом, який іноді трохи лоскотав дітей, викликаючи черговий вибух сміху.

Раптом Лум випадково спхав на себе невеличкий шматок торта, і крихти полетіли в усі боки.

— Ой-ой! — вигукнув він, намагаючись не впасти, а Кая реготала, спостерігаючи за «кремовим торнадо», що влаштувався на кухні.

Векс і Тео миттєво підхопили крихти, кидаючи їх один одному, а Лея з Вирієм почали сміхом «зловити» летючі шматочки, що нагадували мініатюрні сніжки з крему.

— А це що ще за бойовий торт?! — жартував Вирій, нахиляючись до крихт, що впали на підлогу. — Треба скласти звіт: «Кремові руйнівники на волі!»

— Альфа, допоможи нам! — вигукнула Лея, і пес весело вистрибнув у центр «кремового хаосу», ліниво ковзаючи лапами по підлозі, викликаючи шквал реготу.

— Ха-ха! — зареготала Тесса, спостерігаючи за всім цим, — здається, морозилка точно буде шокована, коли дізнається, як її свідки були використані!

— Добре, — промовив Вирій, оглядаючи всіх, — здається, всі злочини відпрацьовані… але атмосфера любові, сміху та крему залишилася надовго.

Усі сміялися, жартували і ділилися останніми крихтами торта, відчуваючи, як кожна мить перетворюється на маленьку легенду родинного тепла. Крихти летіли у повітрі, як маленькі зірочки, і кожен випадковий дотик до крему викликав новий сплеск сміху або ніжності.

Цей вечір став ідеальним завершенням пригоди: любов, гумор, ніжність, сміх, трохи абсурду і справжнього «кремового хаосу» — усе змішалося в абсолютній гармонії.

І навіть морозилка, яка свідчила все від початку до кінця, здавалась живою, тримаючи в собі свої маленькі таємниці і кремові спогади, як справжній охоронець домашнього щастя.