79.5 — Суповий шквал

Після неймовірного піцового апокаліпсису травневе небо вирішило піднести нову порцію хаосу: тепер із хмар почали падати маленькі чашки супу. Гороховий, курячий, грибний, томатний — усі вони оберталися у повітрі, немов маленькі кулінарні літаки, готові влаштувати власний детективний виклик.

Лум, не стримуючи радості, підбіг до Тесси, розмахуючи руками, майже співаючи від захоплення:
— Мамо! Дивись! Суп! З неба падає суп!

— Ого, справжня кулінарна місія! — сміялася Тесса, підхоплюючи маленьку чашку горохового супу, яка м’яко приземлилася на тротуар. — Бережись, Кая, щоб не влучило в тебе!

Кая, як справжній маленький стратег, уже виставила руки, готова зловити літючий грибний суп. Але Альфа, захоплений сирними нитками, які тягнулися за тарілкою, стрибнув і випадково зачепив її лапою. Суп розбризкався на тротуар і трохи на капелюх Кая, залишивши зелено-кремові сліди.

— Ой! — засміялася Кая. — Альфа, ти що, детектив чи кухар?

— Обов’язково обидва! — глузливо гавкнув Альфа, стрибнувши ще вище, намагаючись спіймати іншу тарілку супу ротом.

Лум підстрибнув і схопив майже повітряну чашку горохового супу, регочучи:

— Глянь, тату! Я майже зловив її!

— Ти справжній суповий детектив, синку! — відповів Ерік, підкидаючи ще одну чашку, яку Лум із азартом зловив у повітрі. — Продовжуй так, скоро станеш капітаном цього супового флоту!

Векс стояла поруч із Тео, коли маленький томатний суп несподівано розбризкався на її волосся. Вона сміялася, намагаючись ухилитися:

— Тео, глянь, я тепер офіційно «супова дама»!

Тео, обережно притискаючи її до себе, ніжно витер трохи розлитого супу з волосся:

— Не хвилюйся, моя героїня хаосу. Ти чудово виглядаєш навіть у томатному маскараді.

Векс, трохи розчервоніла, посміхнулася і тихо пробурмотіла:

— А ти мій герой, який завжди поруч… навіть коли падає суп.

Лея, тримаючи живіт, обережно ухилялася від падаючих чашок:

— Ой-ой… Не хочу, щоб суп влучив у мене! — сміялася вона, відхиляючись, і Вирій миттєво підставляв руку, щоб відбити чашку, що летіла прямо на неї.

— Спокійно, кохана, я тут. Тебе ніхто не зачепить, — ніжно сказав Вирій, відводячи руку від падаючого курячого супу. — Тримайся ближче, щоб нічого не зачепило малюка.

Тесса і Ерік організували власну «супову стратегію»: Тесса ловила Лум і Каю, щоб вони не потрапили під особливо «агресивні» супові потоки, а Ерік із блиском азарту в очах ловив чашки ротом, регочучи:

— Обід і вечеря в одному! Погода вже вирішила за нас!

Лум підстрибував, намагаючись схопити маленьку чашку горохового супу:

— Тату, я майже дотягнувся! — реготав він.

— Молодець, лицарю супових стежок! — похвалив Ерік, підкидаючи ще одну чашку.

Кая, сміючись, підкинула суп Альфі, який стрибав і крутиться, намагаючись зловити сир ротом, залишаючи навколо себе маленькі сліди кремового хаосу:

— Альфа! Не з’їж мій грибний суп, він для мене!

Векс і Тео тим часом грали у власну «романтичну ловлю супу». Коли маленькі чашки пролітали поруч, Тео підставляв руки, щоб їх зловити, а Векс сміялася, притискаючись до нього:

— Ти завжди знаєш, куди підставити руки… — прошепотіла вона, трохи доторкнувшись носом до його плеча, коли пролітала чашка курячого супу.

— І ти завжди знаєш, куди ухилитися, — відповів він, ніжно обіймаючи її, поки ще одна чашка ледь не пролітала поруч.

Тесса, підкидаючи суп Луму, реготала:

— Тримайся, лицарю супових стежок!

— Я готовий до будь-яких пригод! — відповів Лум, намагаючись спіймати чашку, яка хиталася у повітрі. Кая сміялася поруч, намагаючись зловити власну.

Ерік, схопивши чашку грибного супу, подав її Векс, і та, засміявшись, обережно відхилила її до себе, ухиляючись:

— Ти справжній герой, Еріку! — засміялася вона, витираючи крапельку з обличчя.

І поки герої бігали, ухилялися, ловили і розбризкували супи навколо, з неба почали насуватися нові смачні сюрпризи: яскраві, соковиті шматочки фруктів — яблука, банани, апельсини, ягоди, що падали немов на справжньому карнавалі, готуючи наступний хаотично-смачний етап — фруктовий ф’южн, де кожен зможе знову пуститися у веселу, смачну і романтичну пригоду.