79.3 — Гамбургеровий апокаліпсис

Наступного дня травневе небо вирішило піднести ще більш абсурдний сюрприз: замість звичайного дощу на площу почали падати гамбургери. Величезні, соковиті, з усіма можливими начинками: чізбургери з розплавленим сиром, подвійні котлети, «Вегі-Сюрприз» із різноманітними овочами, маленькі міні-бургери з куркою.

Лум, перший, хто помітив «небесну поживу», підбіг до Тео, розмахуючи руками:

— Тату! Ти бачиш?! Гамбургери падають з неба!

— Неймовірно! — Тео підняв руки, ловлячи падаючу котлету в повітрі. — Можна не йти в Макклуб-хаус! — і сміявся, наче це була справжня детективна місія, а не кулінарний апокаліпсис.

Векс стояла поруч, захоплено дивлячись на Тео:

— Ти ловиш їх так спритно! — прошепотіла вона, очі світилися від захоплення. — Мій герой у бургерному хаосі!

Тео усміхнувся, обережно притискаючи Векс до себе:
— І ти поруч, моя смілива супутниця. Тримайся, бо зараз буде справжній бургерний шквал!

Тесса і Ерік миттєво почали власну «операцію виживання»: Тесса підкидувала міні-бургери вгору і намагалася влучити прямо в рот Еріка, а він ловив їх із відкритим ротом, іноді промахуючись і розмазуючи котлети по власному обличчю.

— Обід і вечеря в одному! — сміявся Ерік, коли маленький бургер з сиром влучив йому на плече. — Погода вже все вирішила за нас!

Лум намагався ганятися за котлетами, які падали непередбачувано:

— Я спіймаю тебе, бургер! — реготав він, стрибнувши, щоб перехопити чізбургер, який непомітно злетів убік.

Кая намагалася ловити булки, стрибала, махала руками, а іноді випадково кидаючи їх у Альфу. Собака, наче справжній фрісбі-майстер, ганявся за бургерними «фрісбі», стрибав і підкидав їх лапами в повітря, залишаючи за собою веселі липкі сліди.

— Альфа! Не з’їж ще мою котлету! — сміялася Кая, намагаючись встигнути відбити бургер.

— Ха-ха! — відповів Лум, ловлячи одночасно дві булки. — Я тепер чемпіон у бургерній ловлі!

Вирій і Лея трималися трохи в стороні, уважно спостерігаючи, щоб їхні маленькі калорійні катастрофи не торкнулися живіт Лея:

— Будь обережна, кохана, — сказав Вирій, ловлячи невеличкий «Вегі-Сюрприз», який летів над головою Лея. — Ці бургерні хвилі непередбачувані.

— Я знаю, — сміялася Лея, відводячи руки від літаючих котлет. — Але дивись на нього! Він такий серйозний у цьому хаосі!

Векс, ухиляючись від падаючого чізбургера, раптом заплющила очі і пропустила бургер, який ледь не впав їй на плече.

— Ех, капелюшок знову втратив битву… — пожартував Тео, підсовуючи Векс власний бургер як «ремонт».

— Нічого, — сміялася вона, — він тепер стильний бургерно-кабачковий!

Тесса, заінтригована креативністю хаосу, підкидала Еріку котлети прямо в руки, а він ловив їх із дивовижною спритністю, і час від часу ці маленькі «боєприпаси» випадково залітали на Векса і Лум.

— Ха-ха! Мамо, я ледве ухилився! — сміявся Лум, коли бургер несподівано прилетів йому просто на голову.

— Не хвилюйся, лицарю бургерного королівства, — сміялася Тесса, підкидаючи йому ще одну котлету.

Альфа, який уже ставав справжнім героєм цього апокаліпсису, ловив у повітрі міні-бургери, залишаючи по всій площі сліди з розрізаних булок та липкого сиру.

— Гей, Лум, подивися! — крикнула Кая. — Альфа зараз може стати чемпіоном із фрісбі!

І поки гамбургери падали, герої продовжували сміятися, цілуватися між стрибками, обійматися, намагатися ловити котлети, булки та сир — і створювати справжній хаос радості на площі. Липкі бургерні плями на одязі, волоссях і навіть обличчях лише додавали відчуття свята і безтурботності.

— Ти ловиш їх так спритно, коханий! — шепотіла Векс, притискаючись до Тео, який відбивав падаючі бургерні «снаряди» у своїх руках.

— І ти моя королева хаосу, — відповів він, ніжно обіймаючи її плечі, — зараз ми точно не забудемо цей день.

І саме тоді маленький бургер, злетівши трохи вище, з великою швидкістю пролетів поруч із Лея:

— Вирій, ухилися! — крикнула вона, злегка відхиляючись, і він миттєво простягнув руку, аби відбити «летючу котлету», що летіла на Лея.

— Ха-ха! — сміявся він, — тепер ми справжня бургерна команда!

— Мамо, тато, дивіться! — закричала Кая, показуючи на величезний чізбургер, який завис над ними, немов гігантська кулька.

— Справжній бургерний метеорит! — сміявся Лум, підстрибуючи, щоб спробувати спіймати його.

Тео, відчувши неймовірний азарт, підкинув ще одну котлету Векс:

— Лови, моя королева хаосу! — і вона, регочучи, ухилилася, але котлета все одно потрапила їй на руку.

— Ой! Тепер я офіційно героїня бургерного бою! — сміялася Векс, витираючи сир із пальців.

І поки гамбургери продовжували падати з неба, герої відчували, що це не просто абсурдна погода — це був справжній шлях пригод, де сміх, поцілунки, обійми і маленькі бургерні катастрофи об’єднували їх ще міцніше. Кожна котлета, булка чи шматочок сиру ставали приводом для нових забавних і ніжних моментів, і всі вже відчували, що небесна сюрприз-погода готує їм щось ще більш шокуюче…