73.14 — «Сюрприз від Леї»

Лея стояла перед Вирієм, тримаючи в руках маленьку коробочку, яка виглядала немов зі сторінки казки: ніжно-рожевий оксамитовий корпус, обв’язаний тонкою білою стрічкою, зав’язаною у акуратний бантик. На кришці мерехтіло маленьке золотисте сердечко, а тонкі гравіювання зірочок та листочків відбивалися у світлі, створюючи відчуття чарівної таємниці. Лея відчула, як її пальці тремтять, а серце калатає, немов хоче вискочити з грудей.

— Вирію… — почала вона тихо, голос трохи тремтів. — Це… це для тебе…

Вирій підняв погляд і одразу відчув здивування. Подарунки на 8 Березня традиційно отримують жінки, а тут його тримали у центрі сюрпризу. Його очі розширилися, змішуючи шок і легке хвилювання:

— Для мене? — переспитав він, трохи нерішуче, але з усмішкою. — На восьме березня… мені?

Лея кивнула, серце калатало шалено:

— Так… Я… Я хотіла… Ти знаєш… Я хвилююся, бо не знаю, як ти відреагуєш…

В її голосі звучала тривога і ніжність водночас. Вирій нахилився, обережно взяв її руки в свої:

— Леея… все буде добре. Не хвилюйся. Твоя турбота… вона чудова.

Тим часом Альфа крутився біля їхніх ніг, обнюхуючи коробочку, підіймаючи лапу на Вирія і ледь чутно гарчав, немов перевіряючи реакцію господаря. Потім він сів поруч, уважно спостерігаючи за кожним рухом, з хвостом, що виляє мов барабанний дріб.

Лея глибоко вдихнула, трохи тремтячи, і простягнула коробочку вперед:

— Відкрий… будь ласка…

Вирій обережно розв’язав бантик і відкрив кришку. Усередині, акуратно захований на м’якій подушечці, лежав маленький тест на вагітність. Його серце стиснулося, а очі розширилися від несподіванки. Він схопив Лею за руки:

— Я… я стану татом?! — вигукнув він, змішуючи шок із шаленою радістю.

Одразу обійняв Лею, притискаючи її до себе, і ніжно поцілував, ніби в цьому поцілунку злилися всі емоції: хвилювання, любов, захоплення і радість.

Альфа, спершу здивовано поскавуючи, підскочив на задні лапи і почав обережно обнюхувати Вирія, потім Лею. Пес ліниво завивав, хвостом метушливо махав і, нарешті, обережно потягнув Лею за ногу, ніби перевіряв: «Вона справді твоя? І все це — серйозно?» Потім, побачивши, що все гаразд, він енергійно завив, стрибнув і ліг біля них, як би святкуючи разом.

З інших кімнат будинку вже долинали крики та регіт: Векс і Тесса, мабуть, вже розповіли хлопцям про вагітність Леї. Чути було як Тео регоче, Ерік вигукує щось у захваті, а Лум, схоже, спробував підняти свій плюшевий подарунок, але з гучним «Ой!» він ледь не впав, що викликало ще більше сміху.

Лея, втиснувши голову у груди Вирія, тихо прошепотіла:

— Я хвилювалася… що ти здивуєшся…

— Я здивувався? — усміхаючись, відповів Вирій, обережно тримаючи її обличчя в долонях. — Я щасливий, Леея! Це… найкращий сюрприз у світі!

В їхніх очах блищали сльози радості і ніжності, Альфа нависав над ними, періодично виляв хвостом і штовхав Лею носом, а за стінами будинку відлунювали сміх, вигуки і легкий хаос — маленька магія свята вже почала об’єднувати всіх у спільній хвилі радості.

Лея відчула, як хвилювання поступово тане, замінюючись щастям і теплом. Вирій притиснув її щільніше:

— Ми впораємося… все буде добре, — тихо промовив він, і в його голосі звучала любов і легка тривога, що змінюється на щире захоплення.

Альфа, нарешті задоволено ліг на підлогу, спостерігаючи за їхнім щасливим обіймом, а будинок повністю наповнився відчуттям того, що це свято стане справжньою історією для всіх.

Хвилювання Леї змішалося з радістю Вирія, з легким хаосом від сміху в інших кімнатах і теплом домашньої магії — момент, який здавалося, ніколи не закінчиться, але водночас обіцяв нову, прекрасну главу їхнього спільного життя.