73.4 — «Велика ідея, але куди її робити?»

Хлопці зібралися у кімнаті, де вже лежали схеми, пробні подарунки, серветки та коробки з блискітками. Ентузіазм відчувався в повітрі так, ніби повітря саме вирішило стати святковим, і навіть пил з підлоги здавався трохи магічним. Але настав момент, коли треба було вибрати місце для кожного масштабного сюрпризу — і тут почалася справжня комедія логістики.

— Гаразд, — почав Вирій, розкладаючи карту заднього двору, — я беру собі задній двір. Тут буде моє вогнище, ліхтарики, свічки, трохи магії і, можливо, невеликий сюрприз-сніжинка.

— Ого, Вирій, — засміявся Лум, підстрибаючи на місці, — а що якщо твоя сніжинка замерзне і прилетить прямо мені на голову?

— Не хвилюйся, Лум, — серйозно відповів Вирій, але з усмішкою, — сніжинка буде абсолютно безпечна… ну майже.

— А я хочу горище! — підхопив Тео, стрибаючи на місці від хвилювання. — Там можна розвісити феєрверки, сховати сюрпризи, і якщо щось піде не так, ми будемо в безпеці зверху.
— Горіще… це звучить небезпечно! — скептично підійшов Ерік. — Уявляю, як ти, Тео, зачепишся за мотузку з конфетті і впадеш прямо на котика Лума.

— Тоді просто підстрахуйся! — засміявся Тео, показуючи пальцями, як він планує обмотати мотузки та прапорці. — Все буде стильно і безпечно… майже.

— А я залишаюсь тут, — сказав Ерік, витягуючи свої свічки, шоколад і гілочки квітів. — Кімната Тесси стане квітковим раєм із ароматами і блиском. Ніщо не порушить гармонії, крім, можливо, котика Лума, який стрибатиме з балкона.

— І я, — гордо встав Лум, тримаючи свій маленький ящик із інструментами і папером, — буду робити іграшку для Каї на балконі! Тут місце для творчості, і можна робити маленькі феєрверки з паперу.

— Балкон? — підняв брови Вирій. — Ти впевнений, що не впадеш?

— Та ні, Вирій, — кивнув Лум, — я приготував спеціальний «план захисту» для себе та іграшки.

— Добре, тоді ми розділили території, — підсумував Вирій, розкладаючи невеликі схеми, — задній двір, горище, кімната Тесси і балкон. Кожен знає, що робити, і головне — безпечніше, ніж здається.

Хлопці почали перевіряти деталі: де поставити стільці, щоб не зачепити свічки, як прикріпити коробки з сюрпризами, щоб вони не впали, як Луму утримати котика-іграшку на місці, щоб вона не розбилася, і навіть як Ерік може балансувати між ароматами квітів і шоколадними прикрасами.

— Гаразд, а що якщо Лея зазирне? — тихо запитав Ерік, поглядаючи на Лума.

— Не переживай, тато, — відповів Лум, — у нас є план! Якщо хтось увійде, ми робимо кодове слово… щось смішне і абсолютно абсурдне.

— Ммм, класно! — підхопив Тео, — слово, яке змусить нас миттєво зникнути.

— І ми будемо виглядати як справжні шпигуни! — додав Вирій, розкладаючи блискітки на схемі заднього двору, — кожен крок має значення, навіть якщо це просто маленький стрибок у кут кімнати.

Хлопці реготали, підштовхували один одного, перевіряли, щоб нічого не впало, і навіть маленька баночка з блискітками, що випадково котилася під стіл, спричинила справжню «шпигунську операцію»: Лум кинувся ловити її, Ерік ледве не зачепив свічку, а Тео виправдовувався, що це все частина великого плану.

— Окей, друзі, — промовив Вирій, витираючи руки після перевірки карт і коробок, — тепер ми знаємо, хто де, що робить і як не потрапити у халепу… А будь-які несподіванки тільки додадуть веселощів.

— Ха-ха, я вже бачу, як моя іграшка стане головною зіркою балкону! — захоплено встав Лум. — І якщо хтось зазирне, я просто скажу: «Це секретний експеримент!»

— Точно, — підморгнув Вирій. — А трохи хаосу завжди додає святу чарівності.

— А я вже придумав план, як тримати квіти та свічки, щоб ніщо не впало, — похвалився Ерік, натискаючи на аркуш із схемою.

У кімнаті панував хаос і радість одночасно: кожен займався своїм кутком свята, обговорював дрібниці, реготав і фантазував. Лум підстрибував на балконі, Ерік прикрашав кімнату, Тео перевіряв горище, а Вирій контролював задній двір.

І саме тоді, коли всі, здавалося, були повністю занурені у свої підготовки, хлопці ще не підозрювали, що вже скоро відбудеться несподіване вторгнення, яке переверне їх плани з ніг на голову…