73.3 — «Критична хвиля обговорення подарунків» ??

Хлопці сиділи навколо столу, на якому лежали пробні подарунки та розкидані листочки зі схемами, і в повітрі вже відчувалася напруга — напружена, але смішна, як перед запуском феєрверку. Всі були збуджені, і кожен хотів, щоб його ідея була найепічнішою.

— Та ну, Вирій, твій вечір із вогнищем буде… ну, тихий, — насмішкувато почав Ерік, переглядаючи його схему. — А ми ж тут плануємо грандіозність! Це ж КНСДП, а не «тиха романтика для двох».

— Тиха романтика — це база, — серйозно відповів Вирій, але підморгнув, ніби запрошуючи Еріка до гри. — А масштабність можна додати свічками, вогняними факелами і навіть… маленькими ліхтариками, що літають у повітрі!

Тео голосно реготав:
— Літальні ліхтарики? Тобто, у нас замість дронів — світлячки-вогняні кульки? Я вже бачу, як сусіди дивляться на нас і думають: «Що за космічні дивні люди?».

— Космічні і дивні — саме так! — встав Лум, махаючи руками і випадково перекидаючи коробочку з блискітками. Вони розсипалися по підлозі, як сріблястий сніг, а Лум почав швидко їх збирати, регочучи: — Ой, тато, це катастрофа! Але вона блискуча!

Ерік нахилився, щоб допомогти синові, і засміявся:
— Лум, ми ж домовлялися: блискітки треба обережно!

— Та ніхто не засмутиться, якщо трохи блискіток розлетиться, — відповів Лум, підморгуючи. — Але котик-іграшка має вижити, інакше все пропало!

Вирій хитро посміхнувся:
— Дивись, хлопці, ми повинні обрати не просто ідею, а максимально масштабну і абсурдну. Ерік хоче кімнату у квітах і ароматах, Тео — пікнік на заході сонця, я — вогнище на дворі…

— І всі вони будуть чудові, — встав Тео, розкладаючи серветки, як карти на стратегічному полі бою. — Але треба вирішити: який варіант ефектніший, а який… ну, смішний і небезпечний одночасно.

— Небезпечний? — здивовано підняв брови Ерік. — Це ж не фестиваль кумедних катастроф, правда?

— Може й так! — засміявся Лум, вдаряючись ліктем об стілець, що ледве не перекинув маленький пробний сюрприз. — Але небезпека додає емоцій!

— Добре, — промовив Вирій, вдаючи, що веде секретну нараду спецслужб. — Слухайте уважно: я бачу ідеальний подарунок як поєднання романтики і масштабу. Факелики, ліхтарики, гарячий шоколад для нас і трохи спокою для Леї…

— А я бачу це так, — встав Тео, підкидаючи серветку в повітря і ловлячи її на лоб: — Пікнік із заходом сонця, але додамо сюрпризів: маленькі феєрверки, міні-пташки, що співають, і навіть… конфетті з хмарки какао!

— Хм… — задумливо підняв брови Ерік. — Кімната в квітах і ароматах… Це класика, але ми можемо додати шоколадні метеори, блискітки, крихти тортів, маленький лабіринт із свічок…

— Тато, а якщо метеори зламають мою іграшку? — запитав Лум, дивлячись на нього очима, повними щирості та трішки хвилюючись.

— Не хвилюйся, синку, — засміявся Ерік, нахилившись, щоб погладити його по плечу. — У нас буде страховка у вигляді великого котика-сторожа, і твоя іграшка виживе.

— Гаразд, хлопці, — серйозно підсумував Вирій, відчуваючи, як у повітрі нависла хвиля ентузіазму і хаосу одночасно, — ми маємо зрозуміти: який подарунок буде максимально масштабним, абсурдним і водночас безпечним.

— А я вже бачу, як Кая регоче, коли побачить мій котик-флешмоб! — додав Лум, підкидаючи ще один паперовий елемент у повітря.

— І щоб ніхто не дізнався заздалегідь, — тихо промовив Тео, — треба продумати логістику і приховування всіх деталей.

Хлопці реготали, переплітаючи свої плани зі сміхом, несподіваними ідеями, і навіть маленькими пригодами: баночка блискіток випадково котилася по підлозі, Лум підстрибував, ловлячи її, а Ерік мало не зачепив свічку.
— Це буде епічно! — вигукнув Вирій, змащуючи карту пальцями, щоб трохи розсипати блискітки і додати «космічного ефекту».

— Епічно і трохи безглуздо! — підтримав Тео, підкидаючи серветку у повітря і ловлячи її на коліно.