66.8 — Розкриття крадіжки

Коли сніговий чоловічок нарешті спокійно лежав на ковзанці, детективи змогли роздивитися справжню картину хаосу. Під блискучим шаром карамелі, що розтікався по площі, ховались дрібні шоколадні трюфелі — ті самі, які спровокували всю комічну гонитву. Карамель блищала на сонці, створюючи ілюзію рідкого золота, а дрібні кристали льоду блищали, немов діаманти, під ногами.

— Схоже, що вся ця карамельна пастка була частиною експерименту, — розмірковував Вирій, нахиляючись, щоб уважно оглянути калюжі. — Хтось намагався зробити «солодку зимову пригоду» для містян… і випадково зникли трюфелі.

— Ой, кондитер явно вирішив трохи пожартувати! — реготала Лея, витираючи сльози від сміху. — І, схоже, з жартом він трохи перестарався!

Діти, не втрачаючи часу, одразу занурилися у пошуки. Лум і Кая копирсалися в карамельних засіках, діставали трюфелі і ховали їх у долонях. Час від часу карамель налипала на пальці, змушуючи їх сміятися ще голосніше:

— Ха-ха, дивись, я знайшов два! — радісно вигукував Лум, ледве не впавши на сніг, змішаний із карамеллю.

— І я! — підхопила Кая, відштовхуючись від липкого шару, — вони всюди, як маленькі шоколадні монстри!

Але найбільше хаосу додав Тео. Прагнучи допомогти дітям, він перечіпився через ковзку ділянку і в повітрі опинився у шпагаті, що змусило його обличчя стати блідо-червоним від шоку:

— Аааа! Я… я не розрахував! — вигукнув він, ледве стримуючи біль, намагаючись піднятись.

Векс, спостерігаючи за його кульбітами, сміялася так, що сама втратила рівновагу і впала на карамель, ковзаючи декілька метрів:

— О, Тео! Це просто шедевр! — сміялася вона, тримаючись за живіт. — Ти виглядаєш, наче танцюєш карамельний балет!

В цей момент Ерік, намагаючись схопити ще один трюфель, налетів спиною прямо на липку калюжу і застряг. Тесса кинулася до нього, схопивши за руку:

— Тримайся, Ерік! — крикнула вона, намагаючись витягнути його.

Але замість того, щоб звільнитися, Ерік потягнув її до себе, і вони обидва опинилися прилиплими один до одного, сидячи в карамельній калюжі. Їхні обличчя були блідо-червоні, але в очах світився веселий вогник.

— Ой… — тихо сміялася Тесса, притискаючи його ближче. — Ну що ж, тепер ми «солодка пара»!

— Ха-ха, точно! — сміявся Ерік, відчуваючи, що навіть липка пастка не зможе зіпсувати настрій. — І карамель нас не зупинить!

Вирій і Лея намагалися допомогти, але ледве не ковзнули на черговій калюжі:

— Ех, здається, що ми всі зараз частина цього солодкого хаосу, — засміялася Лея, притискаючи Альфу, щоб пес не потрапив у карамель.

Діти продовжували свій детективний пошук, сміючись і ковзаючи, нахиляючись, щоб дістати трюфелі, які заховалися під тонким шаром карамелі:

— Тут ще один! — вигукувала Кая, витягуючи маленький шоколадний скарб.

— І ще! — додавав Лум, ледь не впавши обличчям у карамель, але швидко відштовхнувся і сміявся ще голосніше.

Тим часом на площі відбувалися дрібні, але неймовірно смішні моменти: Векс і Тео смішно намагалися витягнути один одного, ковзаючи на карамельних калюжах, Тео вперше сідав на шпагат від несподіваного ковзання, а Векс, регочучи, теж падала, але не припиняла сміятися.

— Ще один трюфель тут! — радісно вигукнув Лум.

— Обережно! — додала Кая, підстрибуючи, щоб не стати частиною калюжної пастки.

Сонячне світло відбивалося від карамелі, і все це створювало атмосферу веселого хаосу, де сміх, несподівані падіння та липкі калюжі поєднувалися з ніжністю та підтримкою. Кожен ковзкий рух і кожне маленьке падіння наближали команду до фіналу пригоди.

— Гаразд, друзі, — прокричала Тесса, витягуючи з калюжі ще один трюфель, — здається, ми майже все знайшли! Тепер можна готуватися до великого фіналу…

Карамельний хаос поступово заспокоювався, трюфелі були зібрані, і всі — детективи, діти та Альфа — готувалися зробити останній крок до завершення цієї солодкої пригоди, що залишила після себе море сміху, пригод і ніжних моментів.