66.7 — Кульмінація переслідування

Сніговий чоловічок, ведений невтомним азартом Лума і Кая, нарешті вивів команду на невеличку затишну площу, яка була справжньою солодкою фантазією: посередині красувалася ковзанка, повністю вкритa блискучою карамеллю, що переливалася золотистими й медовими відтінками. Сонячне світло пробивалося крізь снігові хмари, і ковзанка світилася так, що можна було б подумати, ніби це шматочок рідкого золота.

— Ого… — прошепотіла Лея, широко розплющивши очі, тримаючи Альфу на повідку. — Я ніколи не бачила нічого подібного… Це справжнє карамельне царство!

Сніговий чоловічок, ніби відчуваючи, що фінальна сцена близько, зробив останню спробу втекти. Але ковзка поверхня карамелі зрадила його: він «спіткнувся» і з елегантною недбалістю ліг на спину. Його маленькі «сніжні руки» розвелися в сторони, ноги роз’їхалися, залишаючи на ковзанці дивовижні сліди у формі серця. Карамель скрипіла, наліплювалася на його «тулуб», стрибала маленькими бризками і створювала справжню комедійну картину абсурдного падіння.

— Ха-ха-ха! — вигукнув Лум, ледь не ковзаючи сам. — Він залишив сердечка! Сердечка! Це просто магія!

— Піймали! — сміялася Кая, підстрибуючи, щоб не ковзнути сама. — Тепер ніхто не втече від нас!

Альфа, в буквальному сенсі «спеціальний агент у справах сніговиків», підбіг і весело підштовхнув сніговика носом. Кожен контакт створював комічне «пліп-пліп», коли карамель наліпала на лапи собаки. Він обережно відштовхувався, ніби танцював на ковзанці, що нагадувало майже хореографічну сцену, і одночасно прагнув «помогти» сніговику не втекти.

— Сходьте сюди, — підказав Вирій, обережно переступаючи через карамельні калюжі, притримуючи Лею, щоб та не впала. — Нам потрібно перевірити його «пастки» і знайти сліди трюфелів, якщо вони ще тут.

Тесса підбігла, тримаючи Еріка за руку, ледве не ковзаючи сама:

— Обережно! Він ще прилипає до всього навколо! — реготала вона, дивлячись на карамельне безладдя.

— Схоже, ковзанка перетворилася на арену для акробатичного шоу, — додав Ерік, допомагаючи Луму зробити крок через одну з липких калюж. — Але ми не відступимо!

Всі разом намагалися обережно підвести сніговика. Лум і Кая смішно тримали його «руки», ледве не спіткнувшись самі, а Альфа періодично підштовхував його носом, створюючи комічну синхронізацію, ніби керував диригентською паличкою.

— Лум, тримай його тут! — реготала Кая. — Він намагається втекти, але ковзка пастка його тримає!

— І виглядає при цьому просто чудово! — додав Вирій, притискаючи Лею до себе, щоб не впасти на ковзкій ковзанці.

Сніговик скрипів, вертівся на спині, намагався піднятись, але карамель тримала його за ноги й «плечі». Кожен його рух супроводжувався маленькими хлюпаючими звуками, які викликали регіт у всіх: від дітей до дорослих.

— Ми його майже схопили! — вигукнула Тесса, допомагаючи Еріку зберігати рівновагу. — І навіть якщо він прилипає до всього, ми його врятуємо!

Діти реготали, намагаючись перестрибувати по ковзанці, залишаючи маленькі сліди рук і ніг, ковзаючи, іноді ледве не лягаючи на карамель разом зі сніговиком.

— Тепер точно ніхто не втече! — радісно вигукнув Ерік, обіймаючи Тессу. — І ми ще встигаємо знайти всі підказки!

Сніговий чоловічок лежав на спині, залишаючи дивовижні сліди серця на золотисто-коричневій ковзанці. Детективи, діти та Альфа обережно добиралися до нього, сміючись і водночас аналізуючи хаотичні сліди шоколадних трюфелів і карамельних пасток.

— Подивіться на ці сердечка! — показувала Лея, реготучи. — Я ніколи не думала, що сліди злочинця можуть бути такими милими!

— А тепер головне — обережно підійти, не прилипнути самим, — додав Вирій, посміхаючись, обіймаючи Лею ще міцніше, щоб зберегти рівновагу.

Сміх, ковзання, липкі пастки й маленькі сердечка створювали неповторну атмосферу. Напруга й азарт одночасно виростали: вони вже майже на фініші переслідування, а попереду чекало ще більш абсурдне й солодке відкриття, яке підготував для них карамельний хаос.

— Гаразд, команда, — прошепотіла Тесса, поглядаючи на сніговика. — Наступний крок — і ми розкриємо всі таємниці цієї карамельної пригоди!

Сніговий чоловічок, хитро підморгуючи шоколадними очима, лежав на спині, а детективи готувалися зробити наступний крок — і повністю зануритися у світ липких пасток, трюфелів і несподіваних відкриттів…