Розділ 66 — «Карамельна завірюха»; 66.1 — Посилка і один липкий черевик

Ранок розгорталася у квартирі детективів як сцена з зимової казки: камін тихо тріщав, кидаючи золотаві іскорки по стінах, ковдри були розкидані по диванах, а чашки з какао ще повільно парували, наповнюючи кімнату запахом шоколаду та ванілі. Вікна були запітнілі, а на підвіконнях лежав легкий шар снігу, який час від часу дзижчав, коли маленький вітер задував з вулиці.

Лум і Кая, загорнуті в ковдри, гралися на підлозі. Лум намагався ковзати по льоду, який з’явився під ковдрами, мов крижана арена:

— Лумчику, обережно! — сміялася Кая, підсовуючи ковдру, щоб він не злетів через «циклонну хвилю». — Ти знову майже впав!

— Циклон мене не зловить! — завзято відповів Лум, морщачи носик і трохи ковзаючи, але таки приземлившись на ковдру зі сміхом.

Альфа, собака-дослідник, підстрибував навколо, намагаючись не втрапити в ковдри, які скрипіли під ногами. Він нюхав підлогу, обережно обходив місця з какао, а потім різко підстрибував, коли ковдра раптом зсувалася, як хвиля, — маленька акробатична вистава для всіх присутніх.

Вирій і Лея стояли біля каміна, тримаючись за руки, тихо обговорюючи план вихідного дня:

— Думаю, бібліотека буде чудовим початком, — тихо промовив Вирій, обережно погладивши Лею за руку. — Там нова виставка про історію зимових солодощів.

— А після — какао на центральній площі? — Лея підморгнула йому, притискаючись сильніше. — Якщо дозволиш.

— Звичайно, — усміхнувся Вирій і нахилився, щоб тихо поцілувати її в скроню.
Тесса і Ерік сиділи за столом, розбираючи записи попередніх справ. Ерік нахилився до Тесси і шепотів:

— Уявляєш, що нас сьогодні чекає? Хоч би без замерзання…

— Не обіцяю, — посміхнулася Тесса, поцілувавши його у щоку, — але з нами точно буде весело.

Тео і Векс готували закуски для дітей: маленькі сендвічі, бананові чіпси, шоколадні цукерки. Тео нахилився до Векс і тихо шепотів:

— Справжня підготовка до будь-якої завірюхи — це не тільки какао, а й хороша закуска.

— А ще обійми, — сміялася Векс, притискаючи його за талію, і вони обмінялися швидким ніжним поцілунком.

І саме в цей момент пролунав дзвінок у двері. Лум миттєво притиснувся до Тесси, а Кая сховалася за спину Векс:

— Хто там? — спитала вона, трохи тремтячи від хвилювання.

Ерік відкрив двері. На порозі стояла велика коробка з яскравою наклейкою: «Для детективів — терміново!»

— Це… щось цікаве, — прошепотіла Тесса, нахиляючись, щоб заглянути всередину.

Діти миттєво оточили коробку, дивлячись, як Ерік обережно її відкриває. Усередині лежав один черевик, весь обліплений карамеллю, блискучий, липкий, хрумкий і пахучий.

— Що? — випалив Лум, обережно торкаючись карамелі. — Це… це черевик?!

— А де другий? — додала Кая. — Чому тільки один?

— І чому він у карамелі? — спитав Лум, нахилившись ще ближче.

— І що робити, щоб мурахи його не з’їли? — додала Кая, складаючи ручки у вигляді маленької корзини.

Детективи почали реготати. Ерік нахилився до Тесси:

— Може, це карамельний слід злодія?

— Або хтось спеціально зробив пастку для нас, — підморгнув Вирій Леї. — «Липкі сліди детективів», новий вид злочину!

Лея сміялася, притискаючи його за руку:

— Тільки ти можеш уявити, що карамель — злочинець.

— Професійний детектив абсурду, — серйозно промовив Вирій і поцілував її в скроню.

Лум нахилився, трохи прилипаючи пальцем до карамелі:

— Ай! — закричав він, висмикуючи пальчик.

— Тепер ти — справжній учасник справи, Лумчику, — посміхнулася Тесса, обіймаючи його сильніше.

Кая спробувала підняти черевик, але він прилип до рукавички:

— Ха-ха! — розсміялася Векс, допомагаючи доньці. — Ось тобі й перша пастка детективів!

Альфа обережно нюхав черевик, ковзаючи на підлозі, щоб лапи не прилипли. Ковтнувши повітря, він різко підстрибнув, немов у акробатичному номері.

— Хлопці, це буде цілий детективний квест! — реготав Ерік. — Перший черевик уже тут, але де другий?

— І що робити з карамеллю? — додала Тесса, поцілувавши його у щоку.

— Давайте його винесемо на свіже повітря, — запропонував Вирій. — Може, це підкаже нам перший слід.

Лея посміхнулася:

— Погоджуюся. Час досліджувати карамельний хаос!

Діти миттєво зібралися біля дверей. Лум і Кая уявляли, що вони справжні мисливці за злочинцями. Альфа підстрибнув поруч, готовий захищати маленьких детективів, і почалася справжня карамельна пригода, повна сміху, абсурду та небезпек для липких пальчиків.

— А може, карамельний злочинець заховав другий черевик у сніговій заметілі? — з посмішкою спитала Лея, підморгуючи Вирію.

— Точно, і ми його знайдемо, — відповів Вирій, ніжно притискаючи її до себе.