65.16 — Телевізор і нові циклонові загрози

Кімната вже була наповнена теплом, сміхом і ароматом какао, коли Ерік, тримаючи чашку гарячого какао, натиснув кнопку телевізора. На екрані з’явилися кольори прогнозу, а по кімнаті прокотилася хвиля цікавої напруги — всі притихли, немов очікуючи чарівних новин.

— Що там? — спитала Векс, притискаючи Каю до себе, ковдра навколо них тримала їх у м’якому клубку тепла.

— Дивіться, — промовив Ерік, нахиляючись, — циклон… здається, трохи відступає!

На екрані ведучий радісно повідомляв, що буря почала слабшати, а вітер ставав менш суворим.
Радісне «ура!» вирвалося одночасно від Лума, Каї, Тесси і Векс. Лум, ковтаючи ще теплі залишки какао, розслабився в обіймах Тесси.

Але ведучий на екрані відразу додав: «На зміну прийде ще холодніший циклон…». Екран засвітився синьо-сірими кольорами, а карта рухалася, показуючи фронт нового вітру.  

— Да ну знову… — зітхнув Ерік, закотивши очі, але Тесса тихо реготала, притискаючи Лума.

— Вааау… — прошепотіла Тесса, обіймаючи Лума. — Здається, ми вижили!  

— Ага! — підтвердила Кая, затискаючи свою сову Бу під ковдрою. — І тепер ми можемо трохи пограти!  
Лум розслабився, притискаючись до Тесси, а його маленькі ручки мимоволі обіймали її, як маленькі лапки теплого ведмедика. Альфа, виляючи хвостиком, сів поруч і тихо бурчав, немов вітаючи повернення спокою.  

— Мені подобається! — вигукнула Кая, сміючись і притискаючись до Векс. — Бо ми знову разом у теплих обіймах!

— І ніхто нас не буде турбувати, бо ми тут… разом! — додав Лум, ковтаючи теплі хвилі какао.

Щоб трохи «боротися з циклончиком», діти почали грати: Лум підняв маленьку подушку і спробував «задмухати вітер», хитаючи її перед обличчям Тео.

— Гей! — реготала Кая, — дивись, я борюся з холодом! Фууух! — вона махала руками, як маленький фокусник, створюючи «захисну магію» з ковдри і подушок.

— І я! — підхопив Лум, підстрибуючи на колінах Тесси, — ніхто не дме на нас, бо ми непереможні!

Векс, сміючись, притиснула Каю ще сильніше:

— Ось так, ми всі разом — наш власний циклонний щит!

Тео тихо реготав, гладячи волосся Векс і Кає, а Ерік, ховаючи обличчя у теплі Тесси, підморгнув:
— Мені здається, навіть холод здається кумедним, коли є стільки обіймів.

Вирій, сидячи поруч із Леєю і Альфою, взяв її за руку, ніжно поцілував, а Альфа, задоволено виляючи хвостиком, тримав голову на колінах Вирія.

— Навіть якщо за вікном мороз… — тихо прошепотів Вирій, притискаючи Лею до себе.

— Точно! — сміялася Лея, — теплі обійми, какао і сміх дітей — наша найкраща зброя.

Лум і Кая продовжували свою «боротьбу з циклончиком»: вони пересували маленькі ковдри, робили «міцні укриття» під столом, перетворивши кімнату на справжню фортецю.

— Тсс, Лумчику! — шепотіла Тесса, обережно підсовуючи йому кружечок какао, — не дай циклончику перемогти нас!

— Неее… — бурмотів Лум, обіймаючи кружечок. — Ми… непереможні!

— Так-так! — підтримала Кая, примостившись ближче до Векс. — Ми маємо сили!

Альфа, задоволено муркочучи, спостерігав за хаосом із ковдр і подушок, ніби вирішив, що всі ці «циклонні бої» — його особисте розвагове шоу.

Тесса з Еріком обмінялися поглядами, тихо реготали і поцілувалися, дивлячись на щасливі личка дітей. Тео гладив Векс по спині, усміхаючись Каї, а Вирій обіймав Лею так, що їхні серця бились у ритмі тепла і спокою.

Тесса поглянула на всіх, сміючись:  
— Хто б міг подумати, що циклон може нас так об’єднати?  
  
— Може, ще й шоколадного монстра викличе наступного разу? — жартівливо вставив Ерік, а Лум розреготався.  
 
— Ага! — підхопила Кая, — ми його переможемо разом з какао!  

Кімната тріщала від сміху, шелесту ковдр, дзвону кружечків какао і тихого хрускоту дров. Навіть новий холодний циклон за вікном не здавався страшним — тут, у затишному хаосі, він був просто приводом для сміху, ніжності і тепла.

Ніжні поцілунки, обійми, сміх дітей і щасливо сплячий Альфа завершували вечір, створюючи відчуття маленького свята, де мороз поза дверима більше не мав влади.