61.8 — Прикрашання ялинки

Кімната вибухнула святковим світлом і запахами сосни, ванілі та шоколаду, які ще залишилися після кулінарних експериментів. Хаос, що панував на кухні, плавно перетік у новий етап свята: прикрашання ялинки. Діти бігали навколо, розмахуючи руками, сміх лунав, наче маленькі дзвоники, а Альфа старанно перевіряв кожну гілочку, час від часу підстрибуючи і перевіряючи, чи не залишилося «непотрібних» прикрас.

— Лум, обережно! — сміялася Тесса, коли Лум намагався навісити баночку від йогурту на гілку, але занадто сильно дернув руку, і баночка полетіла прямо на спину Альфи.

— Альфа! Ти справжній святковий герой! — реготав Лум, намагаючись підхопити падаючий декор, а Альфа розгорнувся, ніби граючи у власний «танок мішури».

Кая була зайнята прикрашанням печива на нитках. Вона піднімала кожну солодку фігурку, обережно підвішуючи, ніби це були крихітні герої, що охороняють ялинку:
— Дивись, Лум, це моє печиво-супергерой! — сказала Кая, стежачи, щоб жодне печиво не впало на підлогу.
— Вони виглядають так, ніби стежать за мною! — сміявся Лум, підводячи баночки йогурту на своїй «детективній лінії спостереження».

Лея стояла поруч із драбиною, намагаючись допомогти дітям, водночас прикрашаючи верхівку. Вирій тримав блискучу зірку, яка мала стати завершальним штрихом, а Тесса стояла поруч із маленькими декоративними сніговиками, щоб ті не впали.

— Вирію, трохи лівіше! — крикнула Лея, коли верхівка зачепилася за гілки. — Ой, стоп, тримай!
В цей момент трапився кумедний випадок: Лея ненароком зачепила шапку Еріка, що лежала на столі, і вона застрягла разом із верхівкою. Вирій ледве втримав зірку, а результатом стала «двоповерхова святкова фігура» — зірка на ялинці і шапка Еріка над нею, ніби верхівка вирішила проявити власний характер.

— Ерік, твоя шапка хоче стати ялинковою прикрасою? — реготала Лея, намагаючись зняти її, але тільки додала хаосу.
— Схоже, я тепер офіційний двоповерховий детектив-святконосій! — сміявся Ерік, підморгуючи всім і намагаючись утримати баланс на драбині, на якій стояв.

Векс зайнялася розвішуванням маленьких сніговиків у вигляді «секретних шпигунських агентів», що спостерігали за всім у кімнаті.
— Дивіться, вони стежать! — реготала вона, підводячи Лума, який намагався навісити ще одну баночку, але трохи заплутався у мішурі.

Смішні пригоди не припинялися. Альфа підкидав мішуру у повітря, яка закручувалася навколо ніжок дітей; Лум намагався підвісити баночку над головою, але зачепився за гілку; Кая стрибала на табуретку, щоб поставити печиво, і ледве не впала, якби не міцні руки Тесси.

— Тримайся, Кая! — крикнула Тесса, підштовхуючи дівчинку, яка висіла на табуретці, немов маленький акробат.
— Я тримаюся! — сміялася Кая, натягуючи нитку з печивом, яка відлетіла від легкого руху руки і майже впала на Альфу.

Лум вирішив провести власну «детективну місію»: повзав під гілками, перевіряв баночки і печиво, ніби шукав «слід шоколадного злочинця».
— Я знайшов злочинця! — кричав Лум, вказуючи на тостик, що зачепився за гілку.
— Це точно справа для наших снігових шпигунів! — реготала Векс, підвісивши маленького сніговика, який «спостерігав» за тостиком.

Тесса обережно розставляла останні прикраси, щоб ніхто не впав і не пошкодив ялинку, а Вирій утримував верхівку, намагаючись врівноважити «двоповерхову святкову фігуру». 

Мелодія плейлиста знову заповнила кімнату, а всі, регочучи і підштовхуючи один одного, завершували фінальні штрихи.

— Готово! — вигукнув Лум, обіймаючи Альфу, який сидів поруч із ялинкою, вся мішура була на ньому, немов святкова накидка.
— Тепер ми можемо чекати… — додала Кая, підморгуючи, — Сніжного Чародія Глумпфа!

Всі відчули хвилю передчуття та магії, знаючи, що наступним етапом стане очікування дивовижного гостя, який ось-ось з’явиться з подарунками, чарами та неймовірною святковою енергією, готовий перетворити хаотичне і веселе святкування на справжню зимову казку.