60.2 — «Несподівана атака»

Хаос у молочному відділі зростав з кожною секундою. Йогурти підстрибували на полицях і бризкали, мов маленькі акробати, а покупці навколо розбігалися, хапаючись за сумки й сумніваючись у власних очах. Дехто відскочив, щоби уникнути раптового бризку, інші намагалися вхопити баночку, яка стрибала з полиці, і отримували молоко прямо в обличчя.

— Що відбувається?! — вигукнула жінка, хапаючись за сумку і відскакуючи від одного йогурта до іншого.
— Вони б’ються! — додав чоловік, притискаючи до себе дитину.

Лея миттєво підняла руку, щоб заспокоїти всіх навколо:
— Схоже, це не випадковість.

Вирій з іронічною посмішкою поглянув на неї:
— А ми прийшли лише за молоком і булочками…

Лум уже сміявся так, що його голос лунав через весь відділ:
— Йогурти — ніндзя! Вони стрибають, як супергерої!

Кая підстрибнула, кулачки стискаючи, а очі світилися азартом:
— Я їх переможу чарівним печивом!

Альфа гарчав і підстрибував біля полиць, хвіст махав, а ніс постійно торкався баночок, ніби контролював фронт атаки: він поводився так, наче знає всі хитрощі йогуртів і готовий втрутитися в будь-який момент.

— Дивіться на це! — захоплено крикнув Лум, стрибаючи від сміху. — Вони змагаються один з одним!

— Тобі здається, що це гра, — сміялася Кая, — а насправді ми змагаємося з ними!

Діти бігали між полиць, сміялися й підстрибували від захвату. Лум постійно намагався хапати підстрибуючі баночки, але Тесса ловила його на руки, щоб він не потрапив у халепу, тоді як Кая, стискаючи пачку печива, обережно обходила найбільші «небезпечні зони».

— Обережно, Лум! — крикнула Тесса, підіймаючи сина вгору, коли він спробував ухопити баночку, що висіла на краю полиці. — Ти не хочеш, щоб молоко потрапило тобі на голову, правда?

— Але я хочу! — реготав Лум, крутячись у руках матері. — Вони такі смішні!

— Я допоможу тобі, Кая! — підхопив Ерік, дбайливо підтримуючи доньку, коли вона піднімала величезну пачку печива. — Разом ми зможемо керувати ситуацією.

Навколо панувала суміш сміху, криків і хаосу. Хтось із покупців намагався відштовхнути баночку від свого плеча — але вона злетіла в інший бік, бризнувши молоком на сусідню полицю.

— Ай! — крикнув чоловік, що стояв поруч. — Вони просто нападають!

— Дивіться, дивіться! — реготав Лум, махаючи руками. — Вони такі смішні!

— Я їх переможу, — крикнула Кая, кулачки стискаючи ще міцніше.

Альфа, не відстаючи, загарчав і підстрибнув ще раз, підбадьорюючи дітей і ніби підкреслюючи: тут тепер наш фронт, і ми готові до будь-яких несподіванок.

— Це більше схоже на тренування, ніж на покупки, — пробурмотів Тео, спостерігаючи, як баночка бризнула молоком поруч з його плечем.

— Точно! — підтримала Лея, витираючи молоко з обличчя. — Всі рухи йогуртів схожі на скоординовану атаку.

Всі шестеро детективів переглянулися і майже одночасно кивнули: їхні обличчя світилося азартом і напругою, адже хаос у магазині був очевидним, а їхні серця билися трохи швидше від несподіваного веселого випробування.

— Це щось підозріле, — сказав Ерік, стримуючи сміх і одночасно спостерігаючи за хаосом навколо.

— Але так весело! — не витримав Лум, сміючись і махаючи руками.

Діти зупинилися на мить, захоплено дивлячись на стрибучі баночки, а Альфа насторожено гарчав, готовий будь-якої миті втрутитися. Усі присутні навколо вже не знали, куди відступити, а сміх і паніка змішалися в одну яскраву калейдоскопічну картину.
— Погляньте на це! — крикнула Векс, стежачи, як баночка знову підстрибнула і ледве не вдарила її по плечу. — Вони такі живі!

— І не здаються! — підхопив Тео, махаючи рукою, щоб відігнати молоко від себе. — Наче справжні маленькі ніндзя!

Цей момент у молочному відділі був сповнений хаосу, радості, сміху і несподіванок. Тут кожен рух баночки або стрибок Альфи викликав сміх або зойк, а діти перетворили атаку йогуртів на справжню гру.

Всі навколо, навіть ті, хто намагався тримати спокій, розуміли одне: сьогоднішня покупка точно не буде звичайною.