59.21 — Фінал: шоколадна буря вдома

Детективи, ще злегка тримаючись за пульс після втечі з заводу, відкрили двері свого будинку-офісу. І одразу відчули аромат… шоколаду. Густий, солодкий, трохи пригорілий, але неймовірно заманливий. Він огортав кімнату, проникаючи у всі щілини, залишаючи після себе ледь помітну липку слідку, що викликала одночасно захоплення і ляк.

— Що ж це… — пробурмотів Вирій, знімаючи пульсуючу маску напруги, яка ще тремтіла на його обличчі після аварійної втечі. Його очі розширилися, коли погляд спустився на підлогу, де густі шоколадні плями утворювали дивний візерунок.

І тут вони побачили це.

Лум і Кая стояли прямо посеред вітальні, облиті шоколадом від маківки до п’ят, з широко розтягнутими усмішками, що сяяли радістю. Маленькі ручки, ніжки, волосся — усе темніло від густого, липкого шоколаду, що стікав краплями на підлогу, залишаючи липкий слід на плитці. Краплі засліплювали відблисками світло, мов маленькі шоколадні діаманти.

— О, Боже… — випустила Тесса, спершись на дверну раму. — Вони… вони як шоколадні трюфелі!

— Точно, — додав Ерік, одразу нахилившись до Лума. — Лум… ти живий? І… цілуватимешся з шоколадом?

Лум реготав, хапаючи руку Каи:

— Ми робили шоколад! Як у мультиках!

— Я… підтримала його! — додала Кая, махаючи руками, які теж були майже невпізнанні. — І я допомагала!

— Допомагала? — підняла брову Векс, підходячи ближче. — Ти підтримала хаос?!

— Так! — Кая стрибнула у Векс і обійняла її шоколадною ручкою. — Це весело!

— Весело… так, — промовила Векс, спершись на стіну і тихо сміючись. — Але ти щойно обмалювала мене шоколадом… Тепер я схожа на гарячий шоколадний батончик.

— Ну, смак солодкий, — підсміявся Тео, махаючи рукою, на якій теж залишилися шоколадні сліди.

В цей момент няня, яка стояла осторонь, намагаючись стримати суміш розгубленості та розпачу, пояснила:

— Вони передивилися мультики про шоколад… і вирішили зробити самі. Лум запропонував приготувати шоколад прямо вдома, Кая погодилася… Ну, і як ви бачите — діти дуже переконливі.

— Дуже переконливі… — промовив Ерік, витираючи сльози сміху з очей. — І ще дуже… липкі.
Альфа тим часом повільно підійшов до Лума, уважно вивчаючи його, обережно понюхав маленьке шоколадне диво, після чого задоволено замружився. Лум радісно розкинув руки:

— Обійми, Альфо!

Альфа замружився, обережно притулився носом до Лума… і отримав повне покриття шоколадом. Пес злегка здригнувся, облизався, а потім радісно виляючи хвостом, притулився ще ближче. Кая теж підбігла, обійняла Лума і присунулася до Альфи, залишаючи на ньому ще більше шоколадних слідів. Вихованець, який зазвичай тримався трохи окремо, опинився в повному шоколадному костюмі, але щасливий і задоволений, виляючи хвостом.

— Окей… — тяжко видихнула Тесса, дивлячись на Лума. — Будемо мити… знову…

— І Луму треба купання… — додав Ерік, похитуючи головою. — Добре, що вода у ванні готова.

— А Кая? — скоса поглянула Векс, тримаючи її за руку.

— Ох… — видихнула Векс, витираючи шоколад з пальців. — Теж.

— Альфа… — тихо сказала Лея, спостерігаючи, як пес щасливо облизує лапи. — І його теж доведеться…

— Ого, — пробурмотів Вирій, і всі зітхнули одночасно, майже хором: «Ну звісно».

— Хочеш шоколад? — запитала Кая, блимаючи великими очима, тримаючи Лума за руку.

— Може після ванни… — промовив Ерік, намагаючись не сміятися.

— Після того, як обіллємо ванну шоколадом? — підсміювалася Тесса, показуючи на підлогу.

— Ну… — Векс хитро підморгнула. — Альфа, ти готовий стати ще більш шоколадним, ніж зараз?

Альфа завив, підняв лапу і потягнувся до Лея, ніби відповідаючи: «Звичайно, чому б і ні?»

— Тоді рушаємо! — крикнув Вирій, і всі дорослі детективи почали організовано ловити дітей та Альфу, що скакали і бігали в радісному хаосі.

— Тримай Лума! — закричала Тесса, коли Ерік намагався вловити маленьке тіло.

— А я Каю! — додала Векс, підсовуючи її до Тео, який уже ловив наступний шоколадний потік.

— Альфа, не тікаєш! — сміялася Лея, намагаючись притримати шоколадного пса.

Малюки реготали, обіймалися, намагалися втекти, а шоколадна клейка атмосфера заповнювала весь будинок. 

Бризки потрапляли на стіни, стіл і навіть на штори, а шоколадні краплі перетворювали підлогу на невеличкий ковзкий каток.

І ось так, під протяжні зітхання детективів: Лум — тяжко видихнули Тесса й Ерік, Кая — тяжко зітхнули Векс і Тео, Альфа — тяжко зітхнули Вирій і Лея, — маленька шоколадна армія була організовано доставлена у ванну.

— Ну що ж… — махнула рукою Тесса. — Зануримося в шоколадне море… для чистоти, зрозуміло?

— І нехай наступного разу мультики будуть про воду, — бурмотів Ерік, хапаючи Лума і з усмішкою опускаючи його у ванну.

— Вода… шоколадна вода… — пробурмотіла Кая, регочучи і плюскаючи руками.