57.6 — Альфа і небезпека

Агентство наповнилося тихою, але напруженою атмосферою. Веселість з мармеладками і ігри з чарівною ложкою відступили в тінь несподіваного відчуття небезпеки. Лея, Вирій, Тесса та Ерік лише почали розслаблятися, коли скрип дверей порушив цю крихку рівновагу. Всі миттєво насторожилися.

— Хто це? — сухо прохрипів Ерік, миттєво підскакуючи зі стільця, а Альфа, як на команду, миттєво підняв голову, вуха навстіж, тіло напружене.

Двері повільно відчинилися, і в приміщення ступив високий чоловік у темному плащі з капюшоном, що наполовину закривав обличчя. Його кроки були тихі, але впевнені, і він рухався так, ніби кожен його рух був обчислений.

Він неспішно пройшов у центр кімнати, зосереджено дивлячись на столі, де лежала чарівна ложка — світло з лампи грало на її блискучій поверхні. Рука чоловіка витяглася вперед, але Альфа миттєво зреагував — голосно загарчав і рвонув вперед, між незнайомцем і ложкою, шерсть на спині здійнялася дибки.

— Стоп! — голос Тесси був чітким і владним, вона встала, перетворившись із дружньої співрозмовниці на рішучого захисника. — Цю ложку ми нікому не віддамо.

Чоловік зупинився, нахилившись трохи вперед, і блиск холодного погляду миттєво пробіг по кімнаті.

— Ви не розумієте, — його голос був тихим, але впевненим, — ця ложка — не проста річ. Вона не для ігор.

Лея, відчуваючи напругу в повітрі, підійшла ближче і спокійно, але твердо спитала:

— Для чого вона вам? Поясніть, або Альфа не пропустить вас далі.

Пес гарчав дедалі голосніше, наближаючись, а чоловік ненадовго замислився. Потім, ніби усвідомивши безглуздість конфлікту, раптом знизив тон.

— Добре, — зітхнув він. — Але ця ложка… — він зневажливо махнув рукою в її бік, та ледве торкнувся її — Альфа блискавично відсунув його руку лапою, оголюючи гострі зуби. — Вона ключ до речей, які мають залишатися прихованими.

Вирій, який до цього стояв трохи осторонь, крокнув уперед, дивлячись у темні очі незнайомця, ніби читаючи його думки.

— Якщо ви хочете щось, доведеться пояснити. Ми — команда. І ми захищаємо те, що нам довірили. Хочеш ложку — доведи, що вартий.

Чоловік на мить замовк, а потім нахилився майже до Вирія, тихо прошепотівши:

— Ви ще не уявляєте, на що здатна ця ложка. Вона не просто чарівний кухонний інструмент. Вона — носій знань, сили і таємниць, які можуть змінити все.

Тесса непомітно схопила ложку в руки, стиснула її ніби оберігаючи найдорожче.

— І що ж ти хочеш пропонувати? — Лея, нарешті зібравшись з духом, глянула в очі чоловіку.

Незнайомець повільно розвернувся і зробив крок назад, так, ніби вирішував, чи варто починати війну.

— Я прийшов за ложкою, — його голос був прохрипілим, — але якщо ви готові її захищати — тримайте. Її сила може бути як благословенням, так і прокляттям.

Саме в цю мить двері з гуркотом відкрилися, і всередину вбігли Векс і Тео, несучи папери, що тріпотіли в руках.

— Що тут відбувається? — спитала Векс, роззираючись і одразу кидаючи пильний погляд на незнайомця.

Альфа гарчав, не відступаючи ні на крок, стояв міцним заслоном між гостем і ложкою.

— Невідомий прийшов забрати ложку, — швидко пояснила Тесса, не відводячи очей від незнайомця, — але ми не збираємося її віддавати.

Чоловік ще раз окинув команду холодним поглядом, ніби зважуючи, чи варто загострювати конфлікт. Потім, повільно крокуючи до дверей, він обернувся і сказав:

— Пам’ятайте: ложка вибирає тих, хто її вартий. І я ще повернуся.

Двері з гучним стуком зачинилися, залишивши за собою важку атмосферу невизначеності.

Лея подивилася на ложку, ніби вона сама відчувала важливість моменту. Пес Альфа сів біля її ніг, притулившись і тихенько позіхнувши.

— Добре, — прошепотіла Лея, — тепер ми точно знаємо — ця ложка — не просто кухонний інструмент.
Вирій усміхнувся, погладжуючи Альфу по голові, що було для нього одночасно жестом заспокоєння і підтримки.

— І ми її захистимо. Будь-якою ціною.

Тесса підняла ложку в руках, ніби тримаючи живу істоту.

— Пора дізнатися, що вона ще може розповісти.

Їхні погляди зустрілися — у повітрі зависло відчуття, що найцікавіше ще попереду.