56.4 — Полювання за листям

Ранок почався з усмішок і несподіваних жартів. Лея зібрала всіх у вітальні, підіймаючи руку, ніби оголошуючи дуже важливу новину.

— Увага, увага! — урочисто оголосила вона. — Сьогодні робота стоїть на паузі, бо «листя кличе»!

Вирій підняв брову і хитро усміхнувся:

— «Листя кличе»? Звучить як слоган для веганського журналу… Але добре, я надів куртку — наче це допоможе.

Тесса сміялася:

— Ну, може, листя там і не їстиме, але точно нас проведе по слідах.

Діти, Лум і Кая, з нетерпінням стрибали навколо, немов маленькі зайчики, а Альфа, їхній чотирилапий супутник, вже збирався вивчати кожен куточок міста.

— Альфа, ти сьогодні детектив-собака, — сказала Лея, погладивши його за вухом. — Твоя місія — шукати листя та інші підказки.

Пес підтягнувся, піднявши хвіст, і видав кілька уривчастих гавків, ніби зголосившись на завдання.

Перша зупинка — «Салатна феєрія»

Усі зайшли до затишного кафе, де запах свіжого кропу і трохи оцту навіював спогади про бабусину кухню.

Офіціантка у формі, прикрашеній маленькими зеленими листочками на комірі, піднесла їхній замовлення — тарілку «Салат дня XXL», настільки велику, що на столі ледве лишалося місця.

Тео роззявив рота:

— Це що, салатна планета?

Лум заглянув у миску, обережно покрутив виделкою і насупився:

— А де сухарики? Я бачу листя і помідори, але сухариків нема! Це злочин!

— Сьогодні сухариків немає, — спокійно пояснила офіціантка.

— Це ЗЛОЧИН! — вигукнув Лум так голосно, що кілька відвідувачів обернулися. — Мамо, виклич поліцію сухариків!

Вирій ледь стримував сміх, прикриваючи рот рукою, а Лея вже починала малювати уявний план розслідування справи 

«Про зниклі сухарики».

— Мабуть, потрібно знайти альтернативу, — усміхнулася Тесса, — а поки що — збираємо підказки!

Поки всі насолоджувалися салатом, Альфа нишпорив під столами, намагаючись знайти будь-які сліди.

Друга зупинка — «Броколі та Ко»

В кафе на стіні висіла величезна пап’є-маше фігура броколі, яка трохи лякала Каю.

— Вона страшна, — шепотіла вона, ховаючись за Векс.

Альфа, натомість, не мав жодних страхів. Він підкрадався до фігури, обнюхував ніжку, а потім миттєво шмигнув під холодильник. Всі почули його переможний гавкіт.

— Щось знайшов? — запитав Ерік, нахилившись.

Альфа вигризн дві маленькі згорнуті записки і гордо виніс їх назовні.

Лея розгорнула їх і побачила спіральні лінії та загадкові точки.

— Схоже, у нас нові підказки! — радісно сказала вона.

Тесса погладила Альфу:

— Тобі сьогодні подвійна порція кісток, герой!

Пес вивів хвіст і влаштувався у гордому положенні, ніби заслужив найкращий смаколик.

Третя зупинка — «Зелена казка»

Кафе, що пахло свіжими огірками і літом, зустріло їх зеленими стінами, зеленими серветками і навіть зеленими солонками.

Вирій спеціально попросив додати в салат максимально багато листя.

— Ви впевнені? — здивовано перепитав офіціант.

— Це науковий експеримент, — серйозно пояснив Тео.

Коли принесли страви, Лум знову насупився:

— Сухарики є, але такі маленькі! Це як подарувати піратам скриню з піском!

— Лум, не драматизуй, — лагідно сказала Тесса.

— Я не драматизую — я героїзую! — гордо відказав він.

В офіціантки Кая отримала маленький зелений парасольковий декор.

— Це для принцеси замку з безе! — з усмішкою сказала вона і акуратно приміряла його на голову.

Коли всі вийшли, у конверті вже було кілька нових шматків мапи.
Альфа, справжній профі, вів групу вперед, уважно обнюхуючи тротуар, немов шукаючи ще якісь секрети.

— Наступне місце знає хтось? — спитав Ерік.

— Я знаю, — підняла руку Лея. — Воно пахне базиліком за три квартали!

Лум і Кая підскочили одночасно.

— ВПЕРЕД ЗА ЛИСТЯМ! — вигукнули вони, а Альфа підняв голову і голосно гавкнув, ніби поставив крапку у цьому маленькому розслідуванні.

Полювання за листям стало не просто пригодою — це була сімейна місія, що з’єднувала кожного в команді, даючи їм надію і заряджаючи енергією для майбутніх таємниць.