Розділ 45 — «Таємниця зниклих смаколиків»; 45.1 — Початок загадки

Після яскравого святкування півтораріччя Лума і Каї в агентстві «Пі і Ца» нарешті настала відносна тиша. Діти, втомлені від галасу і святкових ігор, міцно спали, а дорослі, хоча й виснажені, з насолодою ковтали першу за день каву. Ерік, як завжди, з ранку в шкарпетках і з трохи розпатланою зачіскою, уважно слідкував за тим, як Вирій дбайливо гойдає Каю в колисці, намагаючись заспокоїти її сон.

Векс, яка трохи відпочила від бебі-режиму, переглядала повідомлення на телефоні, коли раптом її обличчя зморщилося в тривожному здивуванні.

— Слухайте, — сказала вона, піднімаючи голову, — мені щойно прийшло кілька повідомлень від магазинів по місту. Там масово зникають продукти: солодощі, морозиво, навіть овочеві пюре. Але найстрашніше — у нас в агентстві зникає піца.

Всі миттєво підняли погляди. Альфа, яка лежала поруч із Лумом, різко підняла вуха і почала тихо гарчати.

— Піца? — із посмішкою, але відчуваючи легку тривогу, промовила Лея, підводячись із стільця. — Це ж наш фірмовий знак. Хто міг так нахабно вкрасти їжу саме в нас? І як? Тут же постійна охорона… і Альфа, що нікого не пропускає.

Тео, притискаючи до себе сплячу Каю, похитав головою:

— Можливо, це якась дивна гастрономічна змова. Чи може, у місті почалася… харчова паніка? Але навіщо красти піцу? Вона ж гаряча, запах далеко несе.

Вирій, намагаючись стримати посмішку, яка вибивалася на обличчя, приєднався:

— Знаєте, я починаю підозрювати, що у нас на руках якийсь гастроклон або гастрофанат, який вирішив забрати все найсмачніше. Хтось, хто має тонкий нюх до їжі.

Векс, трохи нахилившись, додала:

— Не виключаю, що це може бути спланована акція саботажу. Хтось хоче налякати наше агентство — або навіть вивести нас з гри.

Тесса встала, стиснула в руках кухоль із кавою і промовила рішуче:

— Якщо хтось сміє зазіхати на нашу піцу — це особиста образа. І ми не залишимо це без відповіді. Час включати детективів на повну.

Тео усміхнувся і погладив Лума, який прокинувся і весело гиготів, намагаючись дотягнутися до печива.

— Здається, ця справа буде смачною, — пожартував він. — І хвилинкою солодкого хаосу.

Ерік, не стримуючи посмішки, підняв склянку з кавою:

— Я вже уявляю, як наш ворог крутиться навколо холодильників, ховаючись від Альфи. Якщо це гастрономічний терорист — я готовий дати йому мій особистий рецепт піци.

Усі засміялися, але в їхніх очах горіла напруга і готовність до дії. Лум потягнувся до печива, а Кая намагалася захопити свою іграшку, нагадуючи всім, що життя — це не лише розслідування, а й маленькі радості.

— Ну що ж, — підсумувала Лея, усміхаючись, — гайда збирати докази і рятувати нашу піцу, поки вона остаточно не зникла!

І з таким настроєм команда «Пі і Ца» знову поринула у розслідування — цього разу зі смаком пригод і присмаком дитячого безладу.