42.17 — Розбір харчової бомби

Коли Тесса прокинулась від солодкого дрімоти на дивані (на животі стояла напівпорожня мисочка з маршмелоу), усе ще здавалося мирним. Але в наступну секунду…

— А чому в середині кухні стоїть торт з мигалкою?! — гукнула Векс, вказуючи на щось яскраво-фіолетове в серванті.

— Тео?.. — запитала Тесса з тією інтонацією, яку зазвичай мають тільки мами, що знайшли дитину в шафі з кремом на стелі.

Тео вже був поряд, із шокованим виразом обличчя.

— Це… це не я! Хто… хто залишив ЕКСПЛОДУЮЧИЙ торт у центрі агентської кухні?!

— Це не просто торт, — втрутилась Лея, нахилившись. — Це метафора. І електронний детонатор на п’ятій хвилині до запуску.

— В метафорі? — перепитав Вирій.

— Ні. У торті, — спокійно пояснила вона. — Але також і в метафорі.

На годиннику тікали секунди.

⏱ 4:59

⏱ 4:58

— ВСІ ВІДІЙТИ! — вигукнув Тео і вже був із ноутом, гнучкою викруткою та власним інстинктом батька, що нарешті усвідомив ціну слова «вибуховий десерт».

Тесса в паніці намагалася піднятись.

— Я не можу. Моя подушка застрягла під мною!

— Не рухайся, — Ерік обережно підсунувся до неї, як сапер до мінного поля, і ніжно допоміг обережно витягти плед.

— Якщо я помру через торт, скажіть лікарю, що я планувала кесарів! — простогнала вона.

— Якщо ми помремо всі, я хочу, щоб на моїй могилі написали: «Готував торт і вижив!» — Тео стік потом.

⏱ 4:12

Векс піднялась, вишукуючи з шафи інструкцію з медичної допомоги. Не знайшовши, вчепилася в холодильник.

— Якщо я народжу прямо тут, я хочу, щоб дитина називалась Тортіс!

— Це жахливо. — Ерік закотив очі.

— Я ВЖЕ В ПОЛОГАХ ВІД ПАНІКИ!

⏱ 3:59

— Тео, я не хочу тебе тиснути, але якщо це вибухне, твоя донька буде називатися Тортіс Тео-Теївна! — вистрілила Векс.

Тео втупився в плату. Русявий чубчик мокрий. Пальці працювали на межі реальності.

— Тихо… Тут пульсуючий сенсор і змішаний резонанс. Його підключено до температури повітря, руху і… смаку?

— ЩО?! — вигукнули всі водночас.

— Це не просто вибухівка. Це десерт із кулінарною помстою. Якщо запах неправильний — ба-бах.
— І що тепер? — прошепотіла Лея.

— Тепер — або відкриваю, або з’їдаю.

— ТИ НЕ БУДЕШ ЙОГО ЇСТИ! — закричали хором Вирій, Лея, Векс, Ерік, Тесса й Альфа, який раптово гавкнув.

⏱ 1:30

Тео розкрутив верхній шар — пінка з чорничним мусом під якою миготіли проводи.

— Пінка зі смаженим каперсом і стабілізатором куміну. Це ж кулінарна бомба нового покоління… — прошепотів він.

⏱ 0:42

— Тео! — Ерік кинув йому із шафи щипці. — Це або твоя магістерська робота, або кінець гастросвіту.

⏱ 0:10

— Потримай мене, якщо я помру, Векс, назви сина Вишнеком!

— Я навіть не вагітна сином!!!

⏱ 0:03

⏱ 0:02

⏱ 0:01
…клік.

Настала тиша.

— Це все? — пробурмотіла Тесса, тримаючись за живіт.

Тео повільно підняв кришку — під нею замість вибухівки була маленька записка:

«Це був тест. Ви не встигли. Але було смачно спостерігати. — Х»

Усі на мить просто стояли в абсолютній тиші.

— От же він…

— Мерзотник, — завершив Вирій. — Геніальний. Але мерзотник.

— Ми не можемо відпустити це, — спокійно, майже небезпечно прошепотіла Лея.

Тео встав, як герой після вибуху.

— Я не знаю, що боліло більше: дроти чи те, що мені не дали спробувати суфле.

— Ми знайдемо його, — сказав Ерік, глянувши на Тессу.

— Так, — відповіла вона, — але спершу я хочу лягти. І щоб торт не був живий.
Альфа вийшов із-за дивану і обережно понюхав крихти на підлозі. Поглянув на всіх, чхнув — і пішов назад.

Усі переглянулись. Гра стала особистою.