41.12 — Винний і його історія

Світло лампи в невеликій майстерні кондитера ніжно мерехтіло, огортаючи все навколо теплим золотавим сяйвом. Пахло медом, ваніллю і прянощами — аромат, який міг розтопити навіть найхолодніше серце. На полицях стояли безліч банок з варенням, ніби солодкі скарби, що чекали свого часу. Атмосфера тут була одночасно затишна й напружена.

Команда детективів зібралася навколо столу, де сидів чоловік середніх років із зморшками від хвилювання і теплим, але тривожним поглядом. Його руки тремтіли, а очі блищали від стримуваних сліз. Він не міг дивитися на Тессу, вловлюючи всю вагу відповідальності на собі.
Тесса злегка нахилилася вперед, її голос був м’яким і спокійним, але впевненим:

— Розкажіть нам, будь ласка, що трапилось? Ми хочемо зрозуміти вас.

Чоловік глибоко вдихнув, намагаючись зібратися.

— Я… я просто хотів зробити людям радість, — почав він, голос час від часу ламався. — Коли я був малим, бабуся завжди варила мені абрикосове варення. Її обійми й запах того варення… Це було найтепліше, що я знав. Я хотів повернути людям це тепло.

Векс підсунулася ближче, ніжно торкнулася його руки:

— Ти хотів подарувати людям частинку свого дитинства, частинку любові.

Він опустив очі, стискаючи губи.

— Але потім я вирішив експериментувати — додати нові інгредієнти, які, як я думав, зроблять варення ще чарівнішим. Та я не усвідомлював, що один із них — снодійний компонент — може викликати такі наслідки. Це вийшло з-під контролю…

Тесса, дивлячись у його очі, з посмішкою промовила:

— Ну, якщо говорити про архіви агентства, це точно найсмачніша змова, що траплялася з нами. Хоча і з гіркуватим післясмаком.
Векс, уважно слухаючи, тихо додала:

— Ти створив варення з магією, але магія іноді буває небезпечною.

Чоловік не втримався — сльози потекли по щоках, змішуючись із щирим жалем і полегшенням. Він схлипував, як дитина.

— Вибачте мене… Я справді хотів зробити світ кращим, — шепотів він.

Ерік, який стояв збоку, м’яко простяг носовичок і підтримуючо промовив:

— Помилки — це частина нашого шляху. Важливо, що ти визнав їх і хочеш виправити.

Тео, зі своєю звичною іронією, додав:

— Головне тепер — не забути про дегустацію варення. Я вже готовий, якщо що!

Усі посміхнулися, а Альфа, вмостившись біля ніг Векс, тихенько задрижала хвостиком і легенько покусувала виноград, що залишився від останнього перекусу.

Лея, що мовчки стояла збоку, додала:

— Ми допоможемо тобі повернути справжній рецепт і зробити так, щоб варення приносило лише радість.
Кондитер, відчуваючи тепло й підтримку, підняв голову і вдячно поглянув у кожного.

— Дякую вам. Ви — справжні чарівники, — тихо сказав він.

Тесса, кладучи руку на плече Векса, подумала, що навіть найсолодша історія може містити свої темні сторони. Але разом вони завжди знайдуть світло, щоб висвітлити будь-яку темряву.

— Отже, справа «Варення зі сном» офіційно завершена, — промовила вона з легким піднесенням. — І цього разу, попри все, це була справжня смакота.

Залишаючись усміхненими, вони поверталися до щоденних справ, тепліші душею, ніж будь-коли.