32.3. Романтика під прицілом печива

Після того, як печиво з передбаченнями розлетілося агентством, атмосфера між героями почала стрімко змінюватися. Особливо це помітили Лея і Вирій. Здавалося, що кожне їхнє слово і погляд тепер були під глибоким впливом цих дивних пророкувань.

— Ти серйозно думаєш, що твоя тінь може стати нашим конкурентом? — запитала Лея, наче це була найголовніша загроза всесвіту.

— Я поки що спостерігаю, — Вирій посміхнувся, але очі в нього були уважні, наче він справді готувався до битви з невидимим ворогом. — Якщо вона почне красти мої кавові перерви — то це вже особисто.

Лея засміялася, але в її голосі відчувався натяк на хвилювання.

— Мабуть, нам варто почати тренування з конкурування зі своїми тінями. Підтримаєш?

Вирій кивнув і легенько взяв її за руку.

— Підтримаю. І навіть більше — допоможу навчити її, щоб вона була нашим союзником.

У той же час, Тесса і Ерік намагалися ігнорувати всі ці передбачення. Вони навіть намагалися зробити вигляд, що це просто жарт і що майбутнє — це не більше, ніж спекуляції. Але доля любить підкидувати несподіванки.

— Слухай, Ерік, — сказала Тесса, підглядаючи на свій папірець, — це просто смішно. Весілля через півроку? Ти ж знаєш, що у нас роботи непочатий край.

— Та ні, Тесса, — усміхнувся Ерік. — Може, це знак, що треба розвантажити роботу і більше часу проводити разом? Хоча б на півроку.

Вони обидва розсміялися, але в повітрі повисла ніжність і трохи сором’язливості, які не могли приховати навіть найсильніші детективи.
Раптом у кімнаті пролунало:

— Ой! Я ненавмисно відкрила своє печиво!

Всі обернулися. Векс, тримаючи в руках листочок, дивилася на нього, наче на якусь загадку зі світу, де все не так, як здається.
Векс стояла осторонь, уважно розглядаючи своє печиво. Вона не збиралася відразу розкривати передбачення, але в якийсь момент нестримний порив цікавість узяв гору.

Обережно відкрила листочок і прочитала:
“Незабаром твоє материнство принесе новий виток у твої стосунки з Тео — будьте готові до несподіваних ночей, нескінченних обіймів і суперсил терпіння.”

Вона замовкла, очі трохи розширилися, і пальці ненароком стиснули листочок сильніше.

Тео помітив це і підійшов з усмішкою.
– Щось сталося? Ти виглядаєш, ніби побачила привида.

Векс не могла стримати посмішки, але й виглядала трохи збентеженою.
– Ні-ні, просто... моє печиво вирішило підкинути мені “навантаження”. Несподіваний поворот.

Тео нахилився ближче і спокійно пожартував:
– О, материнство, кажеш? Ну, якщо це означає більше обіймів і менше ранкового кофе, я готовий!

Векс сміялася і погладила його по плечу.
– І що найцікавіше — у передбаченні говориться про “суперсили терпіння”. Мабуть, мені треба почати тренуватися...

Тео ніжно взяв її за руку.
– Ми пройдемо це разом. І навіть якщо буде важко — ми команда. Як завжди.

У цей момент Лея крикнула здалеку:
– Ого, Векс, ти що, збираєшся розпланувати наше майбутнє вже зараз?

Векс сміялася і відповіла:
– Не зовсім, але цей маленький папірчик вже влаштував у голові невеликий хаос!

Тесса підійшла і підморгнула:
– Хаос — це добре. Адже без нього не буває справжніх пригод.

Весь агентський офіс наповнився теплом і сміхом, а Векс відчула, що це передбачення — не вирок, а можливість. Можливість рости і любити далі, разом із Тео, крок за кроком.