29.6 — Таємна операція

Ніч накрила місто густою темрявою, немов плащем таємниці і небезпеки. У маленькому, ледве освітленому приміщенні агентства Лея, Вирій і ще кілька близьких до них союзників збиралися на секретну нараду. Це була їхня єдина можливість перехитрити Архітектора й зупинити план «Dessert», перш ніж він спричинить незворотні наслідки.

Лея тихо та впевнено інструктувала групу:

— Пам’ятайте, ніхто не повинен знати про цю операцію, окрім нас. Якщо інформація витече — нас знищать раніше, ніж ми дістанемося до складу.

Вирій уважно глянув на неї, відчуваючи тонку лінію між страхом і рішучістю.

— Я зайду з тилу, — сказав він, — ти — спереду. Якщо станеться найгірше, я прикрию твій відступ.

Лея кинула йому короткий погляд, в якому сховався ніжний виклик:

— Ти знаєш, що в мене є плани на тебе, якщо ми повернемося живими.

Вирій посміхнувся, і цей момент був єдиним проблиском тепла серед темряви, що нависла над ними.

Тим часом у головному офісі Тесса та Ерік намагалися зібратися з думками. Їхня відмова вірити Чорному Вирію тепер давала тріщини — вони відчували, як інформація починає пронизувати їхній захист.

— Якщо Вирій і Лея дійсно знайшли цей склад, — говорила Тесса, покручуючи в руках чашку, — ми не можемо стояти осторонь. Можливо, нам треба допомогти.

Ерік хмурився, намагаючись перебороти власні сумніви.

— Але якщо це пастка? Якщо вони потраплять у пастку, то це катастрофа для всього агентства.

— Ти боїшся втратити їх, — сказала Тесса м’яко, підійшовши ближче.

Вони на мить замовкли, їхні погляди зустрілися, наповнені мовчазною підтримкою і невисловленими обіцянками.
На місці складу команда рухалась тихо, ніби тіні, що ковзали по холодних бетонних стінах. Вирій контролював ситуацію через рацію, віддаючи короткі команди.

Раптом Лея зупинилася, напружено прислухаючись.

— Щось тут не так, — прошепотіла вона. — Я відчуваю, що нас хтось чекає.

З темряви виринули дві фігури — несподівано для команди. З їхніх рухів було ясно, що це не друзі.

— Ворог! — вигукнув один із агентів.

Вирій різко прикрив Лею, встигаючи помітити, як вона схопила ножа зі свого ременя. Почалася коротка, але інтенсивна сутичка. Двері складу гримнули — одна з фігур встигла втекти.

Тим часом у агентстві Тесса і Ерік чекали на зв’язок, намагаючись тримати нерви під контролем.

— Як ти думаєш, вони впораються? — скинулася Тесса, стискаючи руку Еріка.

— Вони сильніші, ніж ми думаємо. Але нам треба бути готовими до всього.

І саме тоді прийшло повідомлення від Вирія:

— Знайшли контейнери. Вони справжні. Нам треба підготувати план евакуації постраждалих.

В кімнаті повисла важка тиша, а потім Тесса вперше за довгий час розслабилася і тихо сміялася.

— Якщо це солодке — останнє, що вони відчують, — сказала вона, — то я готова влаштувати Архітектору гіркий післясмак.

Ерік посміхнувся, схопив її за руку, і між ними виникло невидиме єднання, що було міцнішим за будь-які плани і інтриги.

Напруга нависла над усім містом. Таємна операція почалася, і тепер від рішучості кількох людей залежала безпека тисяч.