Розділ 23 — «Пікантний трикутник та справа Піца-привида»; 23.1 — Несподіваний початок

Ранок у штабі агентства «Пі і Ца» починався доволі спокійно — якщо не брати до уваги внутрішню напругу, що плавно тяглася між трьома людьми, які останнім часом були більше, ніж просто колеги. Світло лагідно проникало крізь великі вікна нового офісу, розфарбовуючи кімнату м’якими відблисками й огортаючи робочий простір теплом. На кухонному столі стояла кружка з паруючою кавою, навпроти — ще один напій, теплий і міцний, але зовсім не кавовий.

Тесса, вмощуючись у кріслі, обережно гралася з чашкою, ніби намагаючись вгамувати бурю емоцій, що вирувала в її серці. Вона все ще не могла остаточно збагнути, як вийшло так, що кохання, робота і стара дружба перетворилися на майже вибухову суміш.
Вона кинула погляд на Еріка, який саме закінчував перевіряти свій гаджет. Він насупив брови, а потім, не в силах стриматися, кинув погляд у бік Тео — його недавнього союзника, що поступово перестав бути «той самий тихий технар» і все частіше виявляв себе людиною з власними думками і, здавалось, неабиякими почуттями.

Поруч, в затінку великої книжкової полиці, стояли Вирій і Лея. Вони мовчки спостерігали, обмінюючись поглядами, які говорили більше, ніж слова. Вирій, зазвичай стриманий і трохи саркастичний, не міг приховати теплоти у голосі, коли звернувся до Лєї:

— Ти думаєш, у них буде час на нас, чи ми знову залишимося тінню в цій справі?

Лея посміхнулася, тихо стискаючи його руку:

— Ми втрьох — це вже команда, Вирію. І не важливо, хто скільки часу приділяє. Головне — що ми тут і разом.

Вони підійшли ближче до центрального столу, де сиділи решта. Ерік, що саме закінчував перевіряти свій гаджет, помітив це й подивився на Вирія з легкою усмішкою — трохи ревнивою, але по-доброму.

— Ну й справжній детективний любовний трикутник у нас виходить, — пробурмотіла Тесса, ледве стримуючи посмішку, намагаючись розрядити напругу, яка тяглася між нею, Ерік і Тео, що недавно став частиною їхньої невеликої родини.

— Може, це вже трохи нагадує італійську драму з піцою на фоні? — підхопив Тео, помітивши пляшку оливкової олії на столі. — Тільки тут замість мелодрами — небезпека, загадки і любовні інтриги.

Вирій тихо посміхнувся:
— І завжди трохи сиру на підлозі.

Лея підморгнула:

— Ну, сира і загадок у нас вистачить.

Ерік, посміхаючись, але з натяком ревнощів у голосі, підняв очі:

— Гадаю, у нас немає часу на італійські серіали. Потрібно триматися разом — інакше ця справа буде не лише про почуття.

— Так, — підтвердив Тео, киваючи. — Але не забуваймо, що навіть у найскладніших справах важливо залишатися людьми. Особливо, коли навколо — любов, дружба і купа піци.

Вирій злегка поклав руку на плече Еріка:

— Як на мене, це буде найсмачніша справа в нашій кар’єрі.

Раптом у двері офісу пролунало дзвінке, несподіване телефонне повідомлення. Ерік швидко підхопив телефон і прочитав:

«Терміново. В місті почалася справжня піца-манія. Зникли рідкісні інгредієнти для піци. Піцерії на межі краху. Потрібна допомога. Контакт: піцерія “Чотири сири”.»

Тесса, розглядаючи своїх друзів, тихо сказала:

— Звучить серйозно. Піца і любов — це, звісно, класно, але без інгредієнтів нам і без тріангуляції почуттів не вижити.

Тео миттєво ожив:

— Якщо це справжній виклик, то час діяти. Нам знадобиться весь арсенал — і серця, і розум, і трохи технічної магії.

Лея підняла брови і посміхнулася:

— Піца-привид, любовний трикутник і команда детективів… Вирій, як думаєш, що буде далі?

Вирій, вдивляючись у вікно на сонячну вулицю, відповів:

— Думаю, у нас починаються найцікавіші часи. З несподіванками, пригодами і… можливо, ще одним поцілунком.

Він поглянув на Лею, яка засміялася у відповідь, відчуваючи, як між ними пробігає тепло.

Ерік, вмощуючись у крісло, додав:

— Здається, ця справа — саме те, що нам потрібно, щоб відволіктися від наших маленьких драм і показати всім, що ми — команда.

Тесса погладила кулон Тео, що тихо мерехтів на світлі, глибоко вдихнула і сказала:

— Гаразд, хлопці, збираємося. Час показати цьому місту, що 

«Пі і Ца» не тільки розплутують загадки, а й рятують піцу!

Їхні погляди перетнулися — у кожного були свої тривоги, але всі розуміли: зараз важлива єдність.

Вони зібрали необхідне спорядження, включно з гаджетами Тео, і вийшли на вулицю, де свіже літнє повітря наповнювало легені і додавало наснаги.

— Ерік, — тихо сказала Тесса, коли вони сідали в машину, — ти впевнений, що готовий ділити сцену не тільки з Тео, а й із цілою піцерійною драмою?

Він усміхнувся, трохи хитро:

— З тобою будь-яка драма — це пригода.

Тео підморгнув:

— А я вже готуюсь стати зіркою цієї піцерійної опери. Час довести, що я — не просто технік.