16.10. Хто справжній режисер?

 Камера бреше. А хто писав сценарій?

— Повернімося на базу, — коротко кинув Ерік, коли останній кадр згас.

Сержант Кіт знімав усе на GoPro, але цього разу навіть він виглядав так, ніби захотів обійняти м’яку подушку і забути, що таке відеомонтаж.

— “Я не режисер. Я актор.” — повторила Тесса, вже сидячи у своєму кабінеті. — Що це, чорт забирай, має означати?

— А те, що хтось знімав це ще до того, як ми погодились. — Лея металась від столу до стіни. — У нього є наші справи, 

наші обличчя, наші реакції... і ще й майбутнє?!

— Це сценарна маніпуляція, — Ерік сидів на підлозі, обіпершись на стіл, і тримав у руках жорсткий диск, який знайшли в кімнаті 7Б. — Я бачив подібні технології, коли працював з DARPA. Але тоді їх зупинили, бо навіть тестовий монтаж викликав у людей… самопрограмування. Типу: побачив, що вб’єш — і таки вбиваєш.

— Геніально. — Вирій хмикнув. — Нас записали в майбутнє без нашої згоди.

Тиша зависла, тільки Сержант Кіт муркотів щось під ніс і водив носом по клавіатурі, як по сенсорному екрану.

— Але хто це все організував? — Тесса нервово гортала файли. — Альфонсо? Він же в кадрі визнає…

— Що він актор. — Ерік підвівся. — Що грає роль. Вдає продюсера. Вдає режисера. Його справжня роль — бути обличчям. Щитом. Маріонеткою.

— А хто смикає за нитки? — запитала Лея.

Ерік зробив паузу. Потім повільно поклав диск на стіл.
Його очі затуманились.

— Ви це чули? — сказав він раптово. — В одному з відео він сказав: "Це проєкт Кадр-П’ять".

— То що це? Кодове ім’я? — Вирій звузив очі. — Людина? Організація?
— Я думаю… — Ерік витягнув старий зім’ятий листок, що був у кишені. — Це... особа. Справжній творець. Ніхто його не бачив. Але в кількох файлах, де вказано авторство, стоїть одне й те ж ім’я: KADR-V. Перекладено з латинки — Кадр-П’ять.

— Сценарист з тіні… — прошепотала Тесса.

— Режисер з майбутнього, — додала Лея.

— Маніпулятор з доступом до всієї плівки нашого життя, — завершив Вирій.

Кіт завис у повітрі лапою над кнопкою і сказав:

— Це буде чудовий тизер.

Усі озирнулись на нього.

— Жартую. Але трохи страшно.