11.13 — Фестивальний обман

— Ти впевнена? — Вирій дивився на екран, де обертався тривимірний логотип: FESTIVAL DE GUSTO. EXO-REALITY MODE.
— На всі 117 відсотків, — відповіла Лея, ледь стримуючи тріумф. — Ми маємо справу з подією, яка не була зареєстрована у фізичному світі. Це кишенькова реальність, змонтована на базі «FutureTaste Labs» — у симбіозі зі смаковою нейромапою учасників. Технічно — вона відбулася, але лише для тих, кого система визнала гідними.

— Тобто… — Тесса повільно обійшла стіл, ніби намагаючись осмислити почуте, — …нас запросили до фестивалю, який існував лише в паралельному відтінку реальності, а потім стерли про це згадку?

— Не зовсім стерли, — уточнив Ерік, який якраз зламував кеш-файли в архіві подій. — Схоже, кожен учасник залишив смаковий відбиток — ніби ароматний слід у ментальному просторі. Їх сховали, але не знищили.

— І ця піца… — Вирій повернувся до зразка, що стояв у герметичному куполі. Вона все ще лишалася ідеально теплою. — Це та сама, яку визнали переможцем?

— Саме так, — підтвердила Лея. — Її рецептура, структура тіста, соус і навіть спосіб укладки скибочок — на 100% збігаються з записом фестивального фіналу. Але в офіційних архівах немає навіть згадки про конкурс.

— Значить, хтось приховав сам факт події, — сказала Тесса. — І приховав настільки глибоко, що ніхто навіть не здогадувався, що її не було. Тобто... не всі.

— VIP-дегустатори, — мовив Ерік, показуючи список. — Ось. 

Тут лише дев’ятеро. Сім кулінарів, один інвестор, і...

— …і одна ми, — перебила його Лея. — Цей профіль з міткою UNKNOWN GUEST, CLASS PI-CA, з’явився лише у внутрішній тимчасовій пам’яті події. Хтось із нас мав нестандартний доступ. Неофіційний. Взломаний.

— Чому ж ми нічого не пам’ятаємо? — спитала Тесса.

— Бо подія була не просто віртуалізована, — пояснила Лея. — Її спроектували на основі спогадів, але використали модифікований соус часу. Він діяв не тільки як транспортний медіум, а й як стирач — на смакову пам’ять.

— І тепер ми відновлюємо її… через тісто? — перепитав Вирій. Іронія не пройшла повз.

— Через тісто, через соус, через навіть присмаки в повітрі фудтрака. Але головне — ми майже зібрали пазл. Фестиваль таки був. Ми там були. І перемогли. Але…

Вона клацнула клавішею, і на екрані з’явилось зображення сцени: світло прожекторів, піца, що парує на постаменті, і фігура в центрі кадру — хтось із них.

— Але потім усе зникло. Світло — і темрява. Наче хтось вирубив живлення.

Ерік відкрив інший файл.

— Я знайшов відеофрагмент. Відновлений з флешки, яку ми знайшли раніше. Він короткий, але… вам треба це побачити.
— Що на ньому? — спитала Тесса.

— Ти, — відповів Ерік. — І тост. За щось дуже важливе.