9.9 — «Ніч фальшивих клонів»

Або «Коли вечірка виглядає як вторгнення».

Все почалось з таємничого листа під дверима.
На ньому було написано:

«Готуйтеся до найграндіознішої ночі у вашому житті.
Тематика — клонований хаос. Початок о 20:00.

P.S. Прийдіть у костюмах... або пошкодуєте.»

— Це точно погроза, — сказала Тесса.
— Або реклама нової піцерії, — припустив Вирій.
— Або… пастка! — вигукнула Лєя і заховала всі ножі в кавоварку.
— Навіщо?
— Ну а що, хоч хтось колись шукає там ножі?

20:00. Почалось.

Стукіт у двері.
Тесса відкриває — і бачить себе.
— Привіт! Я Тесса з 2-го сезону! Маю борсуче хутро на куртці! — каже клон.
— Ти що за…? — Тесса рвучко зачиняє двері.
— Клони. Вони прийшли. По нас, по піцу, по… тапки!

За кілька хвилин офіс кишить підозріло знайомими обличчями.

- Один Вирій розповідає цитати з філософів, але плутає Декарта з Декартоном (мережею будівельних магазинів).

- Лея в іншому кутку роздає автографи на коробках з-під піци.

- Тесса №3 стрибає по меблях, вигукуючи: «Я вільна! Я клонована і горда!»

— Вони мутують! — хрипить Ерік, який щойно впав у паніку й шафу.
Хаос. І ще трохи хаосу.

Лєя кидає тапком у «свою» копію:
— Ти надто добре граєш мене! Особливо отой момент, де ти скрутила злодія з оливковим кулеметом! Це моє!

— «Дякую, сонечко», — відгукується інший Вирій.
— Це точно не я, — каже справжній Вирій, тримаючи ще одну Лєю за комір:
— Ти хто?
— Я… студентка акторської школи! Нас запросили на іммерсивну вечірку!

Усі зупиняються.

Німота.

— Ви що… актори?
— Ага. Нам сказали, що це щорічний інтерактивний перформанс «Під прикриттям: клон. версія 2.5».

Тиша. Потім — спільний зойк.

— Ееееерііііік!!!

На горищі Ерік ставить коробки на місце й жує буріто.
— Що? Я просто хотів зробити вам сюрприз... і перевірити акторів для нашої майбутньої місії.
— Ти наняв 12 акторів без попередження?
— Із бюджету на каву. Вибачте.

Усі кидаються на нього. Один Вирій аплодує.

Фінальна сцена:
Актори залишають офіс, дякують за «кращий виступ року».
Лєя в тапках. Тесса з підозрою дивиться на кожного.
Вирій обіймає холодильник.

— Наступного разу, коли з’явиться я — перевір, чи я ще люблю базилік. Це тест, — каже він.
— Ти завжди любиш базилік. Навіть надто, — каже Тесса.
— Це тому що я справжній, — підморгує Вирій.