9.4 — «Інцидент з інверсією гравітації»

Або як борщ став повітряною загрозою.

Все почалося з кнопки, яку ніхто не натискав.
…Принаймні, ніхто з присутніх.

У підвалі агентства сам собою активувався експеримент Архітектора.
На екрані блимає:

«GRAVITY.INVERT v1.0 — тестова фаза: ON»

І буквально за секунду…
Вжух!
Столи летять до стелі.
Папери — за ними.
Коти з сусіднього балкона — в шоці.
А наші герої… стоять на стелі.

— Що за… — Тесса хапається за люстру. — …це не той "ранковий підйом", який я замовляла!

— Ми... стоїмо на стелі?! — озирається Лєя. — Чи це… стеля стоїть на нас?

— Обережно, борщ! — кричить Ерік.

Плюськ.
Борщ, який мирно стояв на обіді (а тепер — «під стелею»), летить униз — тобто вгору.
Пролітає повз Вирія.

— Мене атакував борщ… це офіційно найукраїнськіший напад у моєму житті, — кашляє він, з борщем на плечі.

Але от Лєя — не падає.
— Я… приклеїлась.
— До чого?! — Тесса намагається доповзти до неї боком.
— До стелі. Піцою.
Всі повертаються. І справді: шматок «маргарити» — між нею й штукатуркою.

— Це тому що я вчора лишила її «на потім». Тепер вона — мій антигравітаційний якір.
Вирій зривається з баланса — падає на крісло.
Крісло, в свою чергу, влітає в книжкову шафу, яка відкриває потаємну панель.
На ній — ще одна кнопка.
Напис:

«OFF (якщо ви впевнені)»

— Хто впевнений?! — кричить Тесса, хапаючи борщеву ложку.
— Я ніколи не впевнений, — знизу (тобто згори) озивається Ерік. — Але принаймні я чистий.

— Ти в шкарпетках і з каструлею на голові, — коментує Лєя. — Дуже "чисто".

Кульмінація: Вирій кидає подушкою — та влучає в кнопку.
Вжух!

Все падає на місця.

— Ох… нарешті.
— …
— Лєя?
— Я ще тут. Але піца зникла.
— …
— Вона зрадила мене. Гравітація — ще той суддя.

Фінальна сцена:

Всі лежать на підлозі, задихані. Навколо — речі догори ногами.
Крізь вентиляцію долинає голос Архітектора:
«Тест пройдено. Гравітаційна нестабільність — стабільна.»

Тиша.
— Це… оксиморон? — запитує Ерік.
— Ні, це понеділок, — стогне Вирій.