9.3 — «Прокляття кавоварки»

Ранок в офісі агентства.

Все почалося з лагідного: «Піньк!»
Кавоварка видала звук, якого раніше ніхто не чув. Потім — ще один. Потім вона підморгнула. (Хоча це може бути суб’єктивна думка Еріка.)

— Новий режим? — здивувалась Тесса, наливаючи собі. — «Аромат істини»?

— Вона не пахне як кава… — Лея підносить чашку до носа. — Вона пахне… як момент, коли тебе ловлять на брехні.

Перший ковток.

Тесса мружиться. Потім розпливається в загадковій усмішці.

— Ви знаєте… мені подобається запах старих книжок. І… плечі Вирія.
— Що?! — хором лунає з трьох боків.
— Іноді, — додає Тесса задумливо, — я перечитую старі звіти просто заради запаху.
Всі мовчать. Холодильник гудить, як би кажучи: "Мені теж це було несподівано."

Другий ковток — Лея.

— Я… одного разу… поцілувала піцу.
— …
— Вона була гаряча. Зі страчателою. Я не пишаюсь цим. Але й не соромлюсь.
Вирій мимоволі хреститься скибкою хліба.

Ерік заходить, бере горнятко.

— Щось смачне. Додали кориці?
— Ні, правди, — каже Вирій.

Ерік зупиняється. Але п’є. Ковток. Другий. Пауза.

— Я не зраджував… офіційно!
— А ну поясни «офіційно»! — Тесса вже схопилась за стілець.
— Це була технічна дружба! — захищається Ерік. — І… короткочасний… командний поцілунок.

— Ти цілував піцу?! — питає Лея, заплутавшись.
— НІ! — хором кажуть всі, крім Леї.

Вирій тихо дивиться на чашку. Не п’є.

— Ну? — чекають.
— Я знаю, що це сироватка. Але…
Він робить ковток.

— Але я все одно люблю вас, шизанці.

Пауза.
Лея плаче від сміху. Тесса кидає в нього серветкою. Ерік обіймає Вирія, але проливає каву.
Кавоварка знову підморгує.

Фінал сцени:

На кавоварці з’являється напис:
«Оновлення завершено. Режим "Сироватка правди" вимкнено. Наступний: "Кава конфесій".»

— Що ще буде? — зітхає Тесса.
— Я сподіваюсь, не “кава фобій”, — хитає головою Лєя.
— Чи “лате з привидом”, — додає Ерік.
Вирій, наливаючи собі ще:
— Я готовий. Якщо тільки не "еспресо ексів".