6.26 — «Занурення»

04:17. Сховище даних колишнього Проєкту “Нульовий Кодекс”.
Дощ лупить по металевому даху як тривожний метроном. Троє детективів і Ерік стоять біля іржавих дверей, які, здавалося б, давно не відчинялись. Та зчитувач блимає. Чекає на дотик.
Вирій торкається. Двері з шумом повільно розсуваються.

— Ти впевнений, що це безпечно? — питає Лєя. Її голос нервовий.

— Ні, — спокійно відповідає Вирій.

Вони заходять.

Всередині — скляна капсула. Порожня.

Та біля неї — запис. Старий. Іменований:

“Фрагмент 11. Занурення: тест 0.4.3”

Тесса натискає “плей”.

Запис:

— Суб’єкт №17 показує підвищену здатність до когнітивного кодування. Його назвали… Вирієм.

— Архітектор вважає, що пам’ять можна вшити в органіку. Але ми втратили попередні зразки…

— Тільки цей вцілів.
Камера показує хлопця, схожого на Вирія, але з темнішими очима. Він сміється. Потім раптом обертається до камери:

— Ви не зможете заховати правду.

І зникає в темряві.

Тиша. Потім гул. Вентилятори ожили.

— Це не ти, — каже Лєя, стискаючи Вирієву руку. — Це… він.

— Чорний? — питає Тесса.

— Ні. Перший. Перший Вирій. Можливо — оригінал.

Сварка.

— А може, ми взагалі не знаємо, хто перед нами? — раптом виривається у Лєї. — Може, ти сам не знаєш?

— Що? — каже Вирій.

— Я не можу бути з кимось, хто сам собі таємниця. Я не хочу знову боятися, що завтра ти прокинешся… іншим.

— А я не хочу брехати, щоб ти почувалася комфортно! — вперше голос Вирія підвищується.

Тиша. Вирій іде до кінця залу. Лєя залишається з Ерікем і Тессою.

Інша частина сховища.
Тесса шукає дані. Ерік допомагає. Їхні руки торкаються. На мить завмирають. Потім Тесса відводить погляд.

— Чому ти зник тоді? — тихо питає вона.

— Бо якби залишився — не був би тим, ким я є зараз.

— І ким ти є?

— Тим, хто готовий вмерти за тебе. Але також тим, хто боїться, що ти вже ніколи не пробачиш.

Тесса не відповідає. Просто кладе руку на його долоню. Залишається так.

Повернення Вирія.
Він несе ще одну капсулу — схожу на ту, в якій зберігали Чорного.

— Знайшов це внизу. Всередині… не людина. А частина коду.

Він передає Лєї.

— Візьми це, якщо хочеш. Але не втікай. Я хочу, щоб ми розгадали все разом. Навіть якщо я — помилка.

Лєя довго мовчить. Потім бере капсулу. І цілує Вирія в щоку.

— Помилки — це теж частина правди. І я все ще з тобою.

Кінець підрозділу.

З екрану в темряві пульсує новий файл. Підпис:

“Фаза 3. Завершення. Зустріч із Архітектором.”