2.8 — Смак правди

Тесса, Лея і Вирій стояли перед величезними металевими дверима лабораторії. Колись закрита після скандалу з морозивом, вона тепер мерехтіла дивним рожевим світлом, а на стіні тремтів старий логотип — виделка, що обіймає ДНК.

— Вони справді повернулись, — тихо сказала Лея, виймаючи з рюкзака маленький шокер у вигляді ложки.

— Повернулись і знову граються зі смаками, — кивнув Вирій. — Але навіщо їм… піца?

Тесса зробила крок уперед і прислухалась. Із-за дверей долинав дивний звук: ніби хтось перемішував томатний соус із класичною музикою.

— Це тестова кімната. Вони клонують не лише смаки, а й емоції, — прошепотіла вона. — Я читала про це в одному зі звітів, коли ще працювала в… ну, то довга історія.

— То ти була агенткою? — здивовано спитала Лея.

— Ні, просто мала дуже нудну роботу в архівах. Але файли були захоплюючі.

Вони ввійшли. Всередині приміщення — тьмяне світло, довгі столи з колбами, ароматизаторами, емоційними зразками. А в центрі — Пан Ратон. Маленький, в капелюсі, схожому на ті, що носять на престижних кулінарних шоу, він стояв над піцою, яка світилась.

— Ага, — сказав він, не повертаючись. — Здогадався, що хтось прийде. Але не думав, що це будете ви… агенти піци.

— Пі і Ца, — виправив Вирій. — І ми знаємо, що ти тут робиш.

— Ви нічого не знаєте! — гаркнув Ратон, обертаючись. — Мене принизили. Я мав виграти «Шматок року», але вони сміялися з моїх оливок!

— Тому ти вирішив створити смак перемоги? — припустила Тесса. — Відтворити емоцію тріумфу у піці, яку з'їдять усі журі?

— Саме так! — вигукнув він, вказуючи на блискучу піцу. — Смак, що змущає суддів плакати від щастя. Тріумф, любов, ностальгія, все в одному шматку.

— А як щодо побічних ефектів? — Лея нахилилась до скляного контейнера. — Що буде, якщо її з’їсть хтось, у кого алергія на… перше кохання?

Пан Ратон мовчав. Потім опустив голову.

— Я… я просто хотів, щоб вони знову визнали мій талант.

Тиша повисла між ними. Потім Тесса обережно взяла піцу й запакувала в герметичний контейнер.

— Талант у тебе є, — сказала вона. — Але світ не готовий до піци, яка може розбити серце.

— Залишаємо зразки, — додала Лея. — А тебе, Ратоне, доведеться допитати… за тістом.

Вирій зморщився:

— Це навіть для мене надто сирно.