Розділ 2 — Початок агентства "Пі і Ца"; 2.1 — Формула смаку і три дивні людини

Це сталося одного незвичайного вечора — не того, коли вітер виє чи злива ллє, а тихого, майже затишного. Саме в такий вечір найчастіше відбуваються речі, які змінюють усе. А саме — знайомства, що перевертають світ.

Тесса стояла біля дошки оголошень у міській бібліотеці. Вона шукала щось дивне, загадкове. Оголошення про курс «Кулінарне програмування» та «Медитація на гірчиці» її не цікавили. Але одне повідомлення впало прямо їй до ніг. Воно було пожовкле, ніби пройшло через час:

"Зник смак. Шукаю відповіді. Якщо ти теж відчуваєш дивне посмакування після обіду — приходь до кафе ‘Сирна Шепітка’. Опівшостій. Лише для тих, хто не вірить у випадковості. — Л."

Тесса підняла брову. Здивування? Цікавість? Так. І ще щось. Вона пішла.

У кафе "Сирна Шепітка" Лея — відома серед місцевих як людина, яка вміє розкривати секрети сирів з одного нюху — вже сиділа з двома чашками чаю. Вона завжди приходила раніше. Її очі ковзали по кожному, хто заходив. Але коли з’явилася Тесса — з цікавістю в погляді, кроком дослідниці й пухнастою брошкою у формі кота на пальто — Лея одразу зрозуміла: це вона.

— Ти любиш гірчицю? — замість привітання запитала Лея.

— Тільки на свята. І коли розслідування заходить у глухий кут, — відповіла Тесса, сідаючи навпроти.

— Чудово. Тоді ми на одній хвилі.

— А хто такий Л.? — уточнила Тесса.

— Я. Але не тільки я. Сьогодні буде ще один. Він обіцяв прийти, якщо знайде доказ.

У цей момент у дверях заскрипіли петлі. Увійшов Вирій. У руці — обгорнута серветкою ложка.

— Вона солодка. А повинна бути з гірчицею, — мовив він, сідаючи. — Це — доказ.

— Ложка? — перепитала Тесса.

— Ні. Смак. Його підмінили. І я знаю, хто міг це зробити…

Так і почалося: три розуми, три підходи, три смаки. Але одна справа. Загадкова. Зв’язана з гастроклонуванням, емоційними десертами, і дивною фразою на стіні підвалу: “Пі + Ца = правда.”

Це було їхнє перше розслідування. Після нього не залишалось сумнівів: вони — команда. Агенція «Пі і Ца» народилась того ж вечора. Тесса сказала:

— Ми ж не могли назватись “Сирна Шепітка”, правда?

— Пі і Ца звучить... як формула, — кивнула Лея.

— Формула смаку. І розгадок, — додав Вирій.

І відтоді кожна таємниця — це ще одна скибка у великій піці істини.