Глава 6: «Випадок у лісі»

Відійшовши на добрячу сотню метрів від міста, я зупинився.
‒ Пропоную зробити невеликий привал, ‒ але, зрозумівши, що це прозвучало дивно, додав: ‒ Нас із Гордієм ще хитає від сп'яніння.
Ми скинули з плечей сумки і присіли на траву. Навколо вовтузилися мирні звірятка. Одного єнота навіть шматком хліба довелося пригостити. Свіже повітря і приємне тепле сонечко посприяли тому, що ми швидко протверезіли.
‒ Фух! ‒ видихнув я, дістаючи пляшку води. ‒ Отже. Підведемо підсумки. Я воїн 5 рівня з розвиненим навиком сили. Зараз я мечник, але в майбутньому планую потрапити в королівство Ясносвіт, щоб перейняти досвід у майстрів та освоїти нові прийоми. У моєму гаманці практично порожньо, лише 21 срібняк. Я зупинився в таверні «Три ворони», за кімнату платитиму по 10 срібних, якщо вийде домовитися... Маю три квести, і всі вони пов’язані з полюванням.
‒ Такс, ‒ протягнув Гордій, жадібно ковтаючи воду. ‒ Я мисливець 5 рівня з розвиненою спритністю. Мрію про лук, але в збройній крамниці він коштує мінімум 20 срібних, не кажучи вже про стріли... Нині моя основна зброя ‒ кинджали. ‒ Він демонстративно вивернув кишені. ‒ Грошей немає, таверни немає, але є класовий квест. Мені потрібно пройти крізь гущу цього лісу, щоб відшукати мисливський будиночок, у якому живе мій наставник. Ну, і, як ви вже знаєте, квест від бородатого ‒ полювання.
 За Гордієм озвався Матвій:
‒ А я танк. У майбутньому планую стати паладином. Сер Трістан розгледів у моїй душі світло, і запросив відвідати орден паладинів, що знаходиться поруч із Ясносвітом на Святій Горі. Маю два золотих, 34 срібняки і 72 мідяки. – Побачивши наше здивування від того, звідки стільки добра, він пояснив: ‒ У мене професія гірника і коваля. А оскільки в гори ми не ходили, то я виконав кілька місцевих доручень. В основному це була допомога по господарству. Підіймаючи важкі предмети й використовуючи сокиру, я підняв силу, витривалість на 1 позначку. Та й сокиру на більш гострішу замінив у місцевого лісника. У його хатині, що на південь від міста, й зупинився. Ви, до речі, знали, що місто оточене лісом з усіх боків?
‒ Це нам ще треба буде з'ясувати. Гордію, діставай карту тутешніх територій. Матвію, що у тебе по квестах?
‒ Чотири місцевих, один від лісника, але він циклічний. І ось цей на полювання, що ми виконуємо.
‒ Дуже добре, ‒ сказав я. ‒ Значить, всю здобич або виручені за нього гроші поділимо порівну. Мені ще треба домовитися з господарем про зняття шкіри, оскільки я планую освоїти кушнірство й одягнути нас відповідно.
Гордій був здивований.
‒ Так, хлопці, вам не почулося, ‒ кушнірство. І тобі, Гордію, не завадило б над цим замислитись.
‒ Та ні, Деме, ти ж знаєш, я не фанат ниток із голками. Два вдалих розклади в покер ‒ і я вже переодягаюся в місцевій крамниці.
‒ Деме, але ж ти кравець і воїн. А зараз тобі, здається, потрібні металеві обладунки.
Я трохи помовчав, згадуючи Флоренцію.
‒ Я був кравцем і пізніше знову ним стану, але й від хороших обладунків не відмовлюся. Шкіру ми все одно спокійно можемо носити аж до 50 рівня. Давайте краще обговоримо наш наступний план дій.
Гордій розклав на траві карту місцевості.
‒ Ось західні ворота, а тут, здається, садиба лісника. Значить, ми знаходимося десь посередині між ними. Дивіться, ось тут видно околицю лісу, вона простягається вздовж міста по колу.
‒ Давайте відразу робити позначки там, де мешкають моби, ‒ запропонував Матвій. ‒ Поляна 1-5, ліс ‒ швидше за все 5-10, але, я думаю, в лісі є декілька локацій.
‒ Хороша ідея! ‒ Гордій дістав ручку і зробив позначки.
‒ Щодо лісу: не поспішай, його треба буде добре дослідити і підійти якомога ближче до кордонів Елінвуду. До речі, зверніть увагу на границю переходу між лісами. Як я зрозумів, це річка або ставок. Але з нашими рівнями нам поки що рано про це думати... Дивно, як тобі вдалося вирубати того здорованя у корчмі?
Матвій посміхнувся і знизав плечима:
‒ Техніка.
‒ Мене навчи, ‒ попросив Гордій.
‒ Щоб ти потім у підпільних боях брав участь? Ні.
‒ Гаразд, хлопці, рушаємо.
Через кілька хвилин ми наблизилися до лісу.
‒ Думаю, у нас на все про все дві з половиною години. Давайте звіримо таймери.
‒ 2:33.
‒ 2:33.
‒ Зрозуміло, таймер у всіх однаковий. Нам треба встигнути вирішити свої справи до того як закінчиться час. Не можна хлопців із техвідділу змушувати хвилюватися.
Поки ми розмовляли, мимо нас пройшли дві лисиці п'ятого рівня.
‒ Ого! ‒ закричав Гордій, ‒ лови їх!
Система нападу в ігровому процесі доволі проста. Є агресивні моби, як правило, вони мають вищий рівень, ніж їхні жертви. Але бувають і низькорівневі моби, які можуть атакувати, їхній статус підсвічується червоним. І нейтральні моби, як у випадку з лисицями. Хоч вони і хижаки, але при незначній різниці у рівнях підсвічуються жовтим кольором. І останній вид ‒ це мирні моби, тварини, які нікому не завдають шкоди. Їхній статус підсвічений зеленим кольором.
Першим у бій кинувся Гордій, чіпаючи кинджалом задню лапу найближчої лисиці. Вони обидві повернулися до кривдника і миттєво на нього накинулися. За якусь секунду Гордій вже лежав, розпластавшись на землі, з червоною позначкою рівня життя. Провести наступну атаку їм завадили ми з Матвієм. Одним помахом сокири Матвій відкинув першу лисицю в бік, а з другою я залишився один на один.

‒ Увага! Ви завдали пошкоджень: залишок життя у суперника 88.
‒ Увага! Ви отримали пошкодження: 20. Поточний рівень здоров'я: 130/150.

Доволі боляче. Не дивно, що Гордій не втримався на ногах.
‒ Вставай, Гордію! Я її притримаю, а ти збоку заходь. Тільки акуратно, без різких рухів.
Гордій почав заходити збоку. До цього часу він встиг відпочити, відновивши рівень життя до жовтої позначки. Матвій тримався добре, але пошкоджень ворогу завдавав мало.
‒ Тримайся, Матвію, ми розправимося з цією ‒ і до тебе!
‒ Зрозумів!
‒ Нумо, взялися!
Наступного разу, коли лисиця стрибнула на нас, ми з Гордієм скинулися по удару і знизили рівень життя тварини до 50 пунктів. Жовтий рівень здоров’я хижака свідчив про підняття агресії. Якщо з’явиться червоний колір, це означатиме, що вони оскаженіли.
Лисиця знову стрибнула, впившись мені в ліву руку.
‒ Ой!