Розділ 4. Перше випробування

Перше випробування відбору виявилося масштабнішим, ніж можна було уявити: наречені принца відкрили королівській родині, знаті та вам, читачам “Панни в рожевому”, свої найбільш потаємні секрети… 

Та ось що цікавить панянок зараз: де дістати кернські візерунчасті тканини, з яких шиють сукні Акулині Сар? Про це читайте у матеріалі на сторінках 6-9. Не забудьте й про нові віяння моди, які приносить до палацу придворний артефактор Вітан Сорен.. 

На ранок Йовіла прокинулася однією з перших. Усі інші ліжка, дбайливо відділені від простору кімнати тонкими простирадлами, були незастелені, і, вочевидь, конкурсантки продовжували спати. Мабуть, для них бал видався набагато більш насиченим, ніж для Йовіли – щонайменше, у аспекті взаємодії із принцем Еріком. 

Ліжко Іоли – а вчора Йовіла все ж запам’ятала, де та спить – також було заслане пологом, тож Йовіла вирішила, що не чіпатиме новознайдену знайому, а краще займеться чимось корисним. 

Перш за все, необхідно наново обнишпорити ґанок перед гуртожитком, а ще знайти ту дивну галявину у парку. Потім звернутися до розпорядниці, розпитати про того дивного чоловіка, якого вона зустріла вчора, зв’язатися з Кіром і Сарою…

Йовіла швиденько одяглася і попрямувала до виходу – стільки справ, і усе варто би зробити ще до сніданку – і ще би не запізнитися на нього... Та прямо перед порогом вона зашпорталася, бо перед її носом відкрилися двері, і до кімнати практично вплила панна Орс – вже одягнена, з як завжди неймовірною зачіскою (серед кучерів ховалися опудала білих голубів у натуральний розмір) і у пишній червоній сукні. 

За одним тільки легким помахом руки панни усі простирадла, які відгороджували ліжка претенденток одне від одного, впали долу. Наречені, вморені вчорашнім балом, у нічних сорочках та шапочках для волосся, навіть не думали продирати очі. Одна Йовіла стояла перед панною Орс при повному параді – хіба що волосся вона забрала у простого хвоста, а замість красивих туфлів, які вчора згубила у саду, взула простіші, в яких зазвичай ходила містом. 

– Баронесо фон Літтен, – Орс кивнула Йовілі, потім владно відсунула її вбік своєю м’ясистою рукою і впевнено промарширувала до центру кімнати. Підбори її затято цокотіли, а опудала голубів небезпечно схилялися до землі. 

Панна Орс Йовілі в цілому подобалася – було в ній, звісно, щось безцеремонне, але вона була проста, як двері. Це, мабуть, і приваблювало до неї усіх чоловіків, які вилися коло вдови, що ті бджоли біля вулика. Сама ж Орс тим часом крутила романи направо й наліво, і водночас мала напрочуд хорошу репутацію: жоден колишній коханець не обливав її брудом, а конкурентки не влаштовували підступних капостей. 

 – Панянки! Чого ж це ви розлежуєтеся? Погляньте ж-но, який чудовий день – і яка прекрасна нагода зчарувати принца… – панна загадково посміхнулася і витримала паузу, яку заповнювало тільки сонне дихання наречених. – На сьогоднішньому випробуванні. 

Дрімоту з дівчат наче рукою зняло. Деякі відразу підхопилися на ноги, інші ж просто вимогливо дивилися на панну Орс, очікуючи подробиць. Та ж тим часом заходилася відкривати вікна гуртожицької кімнати, наче і не помічала, що потенційні наречені намагаються з’їсти її поглядами. 

Йовіла ж тим часом повернулася до свого ліжка і присіла на краєчок. Звісно, усі її плани доведеться відкласти – докладно зазнімкувати і задокументувати усі подробиці першого випробування відбору було набагато більш важливою справою! Власне, для цього ж вона сюди і приїхала. 

Тож Йовіла теж очікувала на подальші коментарі панни Орс, стиснувши кулаки. Тільки б не випробування магією! Це було єдиним, що насправді страшило Йовілу – бо у цьому аспекті вона зовсім нічого не могла протиставити своїм конкуренткам – майже усі вони мали першокласну магічну освіту у різних чаклунських галузях. Йовіла ж зі своєю журналістикою в усю цю компанію аж ніяк не вписувалася. 

А вибути з відбору на першому ж випробуванні… Оце вже ні! Йовіла Квітка не тільки жалюгідна чаклунка – вона ще й одна з кращих журналісток “Панни в рожевому”, а значить, чудово вміє викручуватися з непростих ситуацій. 

 – То що ж за випробування? – несміливо запитала одна з дівчат, чиє ліжко стояло біля дверей. Панна Орс опустила опахало, яким обмахувала себе останню хвилину, і продовжила так, наче й не переривалася до того.

 – Для того, щоб бути королевою, потрібно мати величезну кількість знань. Звісно, майбутня королева має чудово розумітися на історії, мовах, політиці, географії… Але перш за все, претендентка на руку принца має вміти відрізняти правду від брехні. І сьогодні ви продемонтруєте ці вміння – якщо вони у вас, звісно, є. 

Дівиці сиділи на ліжках в очікуванні, що панна Орс відкриє суть майбутнього випробування, розповість бодай ще кілька деталей – проте розпорядниця тільки лукаво посміхнулася, згорнула опахало і попрямувала з кімнати, не звертаючи уваги на жодну з конкурсанток. Йовіла було збиралася кинутися слідом – щоб таки поговорити про вчорашнього юнака, проте в останню мить себе спинила – навряд чи зараз слушний час для подібних запитань. Ішні дівчата можуть подумати, що вона намагається дізнатися щось про прийдешній конкурс. 

Щойно за панною Орс зачинилися двері, у кімнаті піднявся ґвалт – усі щось наперебій казали, доводили  одна одній, намагалися переконати чи ж бо перекричати. Йовіла слухала усіх – знадобиться і для перемоги у конкурсі, і для майбутнього репортажу. Вона підійшла до дівчини, що спала на сусідньому ліжку – Елли Лін, восьмої і наймолодшої дочки східного купця – і взялася допомагати їй з незручною шнурівкою на спині.