Хранителька імен: Арканум

Від автора

Від автора


Дорогий читачу!
Ця книга почалася з одного питання: що станеться, якщо про когось забути так, ніби його ніколи не було? Я не знаю відповіді, але хотіла дізнатися, як це відчуває людина, яка носить у собі порожнє місце й не може його назвати.
Ліана Вейр не обрана героїня. Вона звичайна дівчина з ножем для трав на поясі, з гострим язиком і ненавистю до брехні. Мені хотілося, щоб її сила була не в чарах, а в тому, що вона вперто ставить запитання, навіть коли відповідь може все зруйнувати. Бо пам'ять це не лише спогади. Це вибір: кого ми не дозволяємо забути.
Я писала Арканум як місце, де всі мають щось приховане: ті, хто стирав, і ті, кого стерли. І мені важливо було показати, що найстрашніше в цьому не злодійство, а «захист», яким виправдовують рішення за інших. Тому в цій книзі майже кожен герой колись вирішив замість когось, і майже кожен мусив навчитися питати.
Якщо ви читали це й подумали про когось, чиє ім'я хочете назвати вголос, значить, книга зробила те, заради чого я її створювала.
Дякую, що були з Ліаною до кінця. Здається, її історія ще не завершилась.
 

З вдячністю,
Елізабет Рейн 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше