Хранителька ключа
Епілог
Минуло кілька місяців.
Катя вже добре навчилася користуватися Ключем.
Вона могла відкривати портали до світів, які знала, і завжди пам'ятала головне правило:
без її дозволу ніхто не міг пройти через її портал.
Тінь теж звик до подорожей.
Щоправда, він найбільше любив не самі світи, а коли його гладив Орест.
— Знову прийшов? — сміявся Орест, коли Тінь влаштовувався поруч із ним.
Катя лише посміхалася.
Марта та Аурон часто зустрічали її біля академії.
Мія й Айя розповідали нові казки.
Алья та Алер постійно сперечалися, хто з них сильніший.
І навіть Орест, який спочатку здавався найпохмурішим із усіх, став справжнім другом Каті.
Але найважливішим було те, що Катя більше не боялася своєї сили.
Вона зрозуміла: бути Хранителькою — не означає бути найсильнішою.
Це означає відповідати за свої рішення.
Одного вечора Катя стояла перед дзеркалом.
Кулон тихо світився.
— Куди сьогодні? — запитав Тінь.
Катя засміялася.
— Не знаю.
Вона торкнулася Ключем дзеркала.
На його поверхні з'явився новий світ.
Світ, якого вона ще ніколи не бачила.
Катя здивовано подивилася на нього.
— Схоже, Ключ знайшов для нас нову пригоду.
Тінь підійшов ближче.
Катя взяла його на руки.
— Ну що, друже?
Кіт тихо нявкнув.
Катя усміхнулася.
Вона зробила крок до дзеркала.
І цього разу вже не боялася.
Бо знала:
за кожними дверима може бути новий світ.
А якщо ти Хранителька Ключа — то вибір завжди залишається за тобою.
Кінець. ✨🗝️
Відредаговано: 29.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
