Розділ 7

Катя стояла посеред величезної зали й не зводила очей із незнайомки.
— Хто ти? — запитала вона.
Дівчина усміхнулася.
— Мене звати Елія. Я хранителька цього світу.
Катя здивувалася.
— Тобто тут теж є Хранителька?
— Є. Але не Ключа, — відповіла Елія. — Я захищаю цей світ. А ти можеш відкривати шлях між світами.
Орест уважно слухав.
— Тоді навіщо ти чекала на Катю?
Елія подивилася на кулон.
— Тому що Ключ давно не з'являвся. Я знала, що одного дня прийде нова Хранителька.
Катя опустила погляд на кулон.
— Моя бабуся теж могла подорожувати між світами.
— Саме так, — сказала Елія. — Вона була тут багато років тому.
Катя завмерла.
— Ви знали мою бабусю?
— Так.
У Каті з'явилося ще більше запитань.
— А чому вона пішла?
Елія відповіла:
— Тому що настав час повернутися у свій світ. Вона хотіла жити звичайним життям і створити сім'ю.
Катя тихо усміхнулася.
Тепер вона ще краще розуміла свою бабусю.
Марта підійшла до Каті.
— Ти знайшла не просто кулон. Ти знайшла частину історії своєї сім'ї.
Катя кивнула.
Тінь тим часом спокійно сидів біля Ореста.
— А я думав, що сьогодні буде звичайний урок, — сказав Орест.
Алья засміялася.
— У Каті не буває звичайних уроків.
Усі засміялися.
Катя подивилася на своїх друзів.
Марту, Аурона, Мію, Айю, Алью, Алера, Ореста і Тіня.
Вона зрозуміла, що більше не сама.
— Дякую вам, — сказала Катя.
Орест кивнув.
— Ти ще багато чого не знаєш про Ключ.
— Знаю.
— І не боїшся?
Катя подивилася на кулон.
— Трохи.
Вона усміхнулася.
— Але я знаю головне. Ключ — це не просто сила. Це відповідальність.
Орест усміхнувся.
— Тепер ти справжня Хранителька.
Кулон засвітився.
Перед Катею з'явилося дзеркало.
Вона знала, що настав час повертатися додому.
— До завтра? — запитала Марта.
— До завтра, — відповіла Катя.
Тінь першим підійшов до дзеркала.
— Він уже знає дорогу, — засміялася Айя.
Катя разом із Тінем пройшла крізь портал.
Перед тим як дзеркало закрилося, вона озирнулася.
— Я ще повернуся!
— Ми чекатимемо! — крикнула Марта.
Портал закрився.
Катя опинилася у своїй кімнаті.
Тінь стрибнув на ліжко.
Катя зняла кулон з дзеркала й подивилася на нього.
Тепер вона знала правду.
Її бабуся була мандрівницею між світами.
Її кулон був Ключем.
А вона сама стала Хранителькою.
Катя усміхнулася.
— Ну що, Тінь? Думаю, у нас попереду ще багато пригод.
Кіт муркнув у відповідь.
Катя засміялася.
Вона ще не знала, які світи чекають на неї попереду.
Але тепер вона була готова.