Розділ 5

Наступного ранку Катя прокинулася від того, що Тінь тихенько муркотів поруч.
— Доброго ранку, Тінь, — усміхнулася Катя й погладила його.
Кіт потягнувся і одразу стрибнув з ліжка.
Катя теж піднялася. Вона подивилася на кулон, який лежав у неї на шиї.
Тепер вона вже знала, що це не просто прикраса.
Це був Ключ.
А вона — його Хранителька.
— Цікаво, що сьогодні буде в академії? — подумала Катя.
Тінь сів біля дзеркала й подивився на неї.
— Ти знову хочеш зі мною?
Кіт тихенько нявкнув.
— Добре. Але цього разу не лякай Ореста.
Тінь наче образився й відвернувся.
— Я жартую.
Катя підійшла до дзеркала і взяла кулон у руку.
Вона згадала слова Ореста про те, що Хранителька Ключа повинна вміти контролювати портали.
— Ну що ж... спробуємо.
Кулон засвітився.
Поверхня дзеркала змінилася, і звичайне відображення зникло.
Перед Катею знову з'явився портал.
— Ходімо, Тінь.
Кіт першим підійшов до дзеркала, а потім Катя разом із ним пройшла крізь портал.
За мить вони опинилися біля академії.
— Катя! — почула вона знайомий голос.
Марта вже бігла до неї.
— Привіт! — усміхнулася Катя.
Аурон стояв неподалік і спостерігав за ними.
До них підійшли Мія, Айя, Алья та Алер.
А трохи далі стояв Орест.
Він подивився на Тінь.
— Знову ти?
Тінь спокійно підійшов до нього.
— Не дивись так, — сказав Орест. — Я пам'ятаю тебе.
Тінь потерся об його ногу.
Орест зітхнув.
— Добре, добре...
Він нахилився й погладив кота.
Алья засміялася.
— Ось і знову наш грізний вампір!
— Я не грізний? — обурився Орест.
— Ти грізний, — відповіла Мія. — Просто Тінь цього не знає.
Усі засміялися.
Катя теж усміхнулася.
— А що сьогодні будемо робити? — запитала вона.
Орест серйозно подивився на неї.
— Сьогодні ти продовжиш навчатися.
— Порталам?
— Саме так.
Катя кивнула.
— Я готова.
Орест підійшов до великого дзеркала біля входу в академію.
— Сьогодні ти навчишся відкривати портал не просто за бажанням потрапити в інший світ. Ти повинна чітко знати, куди саме хочеш потрапити.
Катя подивилася на дзеркало.
— А якщо я не знаю, куди хочу?
— Тоді Ключ покаже тобі можливості, — відповів Орест. — Але вибирати все одно будеш ти.
Катя стиснула кулон у долоні.
Він знову засвітився.
Перед нею з'явилося кілька різних образів.
Одне місце було схоже на величезний ліс.
Інше — на місто, де все було вкрите снігом.
А третє нагадувало стародавній замок.
Катя здивовано дивилася на них.
— Це... інші світи?
— Так, — сказав Орест. — І пам'ятай: Ключ відкриває двері, але тільки Хранителька вирішує, які саме двері відкрити.
Катя посміхнулася.
— Тоді я виберу сама.
Тінь сів поруч із нею.
А Катя ще не знала, що один із цих світів дуже скоро стане важливою частиною її історії...