Колискова для небожати

       «Сідлаючи коня
          не забувай, що попереду
          нескінченний шлях…»
                                                    (Чингісхан)

Колиска тесана з чорних апострофів
Чи то з важких дерев’яних апокрифів
Писаних апостолом Неба*.
У цьому човнику трояндових снів
Задрімає небіж хмаринок – 
Легкокрил синього тролейбуса,
Пазуристий хронікер гомінких бджіл, 
Що напише їм історію-вигадку,
Де роки-літа будуть мічені квітами**
Або мітами про крилатого Мінотавра, 
Де на кожній пожовклій сторінці
Міняйли нахабно дзенькають 
Срібними тугриками Чингісхана – 
Вусатого фемініста і модерніста.***
(Дайте йому трохи поїсти
Кобилячого молока
Полинової левади пророків.
Дайте!)
Співаю лагідну колискову, 
А мені кажуть, що то заупокійна.
Радію дощу, а мені кажуть, що то радій.
Радій собі, не тужи, Алкіде. Радій. 
Поліфем (десь в Палермо)
Бавиться словами приказок. 
А ви слухали пісеньку 
Однооких потвор-козопасів?
На вершині гори
Лякаю ведмедів пророцтва, 
Фарбую їхнє густе хутро
Синявою. 

Примітки:
* - в часи порнократії був такий Папа Анастасій ІІІ (час понтифікату 911 – 913). Він крім енциклік і послань (тексти яких до нас не дійшли) написав ще таємний апокриф «Небо, яке мені приснилось». 
** - дож Генуї Джорджо Адорно (1350 – 1430) лишив по собі крім бібліотек еротичної та політичної літератури ще мемуари написані латиною: «Memoriam remus domini» («Спогади майстра весла» (лат.))
*** -  Чингісхан направду був першим монгольським феміністом: у його кодексі законів сказано: «…жінок заборонено бити палицями і камінням…» А його імперія для свого часу була таким модерном, таким модерном, що Будда борони…