ЖЕНЯ
Я бігла всіх сил, але ті хлопці від мене не відставали. Коли вже вони мене почали доганяти перед мною вискочила знайома мені машина, це був Алекс. Він вийшов з машини.
-Сідай Женя - гаркнув до мене.
-А ти?
-Я сказав сідай.
Я більш не питала нічого і не злила його, а просто сіла в машину. ТІ хлопці підійшли і я бачила як Алекс бився з ними. Потім вони побігли й Алекс сівши в машину мовчки рушив з місця. Цілу дорогу ми не говорили. В Алекса була розбита губа і мені було дуже соромно за те що я не послухала братів і вийшла з будинку. І взагалі що їх навіть не попередила. Через десь десять хвилин ми приїхали, Алекс заглушив машину, але виходити не спішив.
-Ти чому не попередила нас? - запитав він.
-Я якось не подумала і не знала що так станеться - якось невпевнено промовила я.
-Не подумала вона - фиркнув Алекс - а ти ще думати взагалі вмієш?! Бо мені здається що ні.
-Знайшовся той хто вміє думати й розумний сильно - почала відгризатися я.
-Значно розумніший від тебе.
-Ну то можеш зі мною більш навіть не говорити. Бо не гоже розумним панам з дурними селючками розмовляти - гаркнула я і не почувши відповіді вийшла з машини й сильно гримнула дверима.
Зайшовши в дім я побачила що Діма і Денис щось шукали, а коли побачили до мене то підішли.
-Будь ласка, хоч ви мені не кажіть що я не маю мізків що пішла і не попередила вас, бо я вже не витримаю. Мені вже один вичитав мораль так що аж від тієї моралі мене мало не вирвало. До речі, де дівчата?
-Ми хотіли їх наказати що тебе відпустили й нам нічого не сказали, але вони сховалися від нас - пояснив Діма.
-О Алекс, а що з тобою сталося - звернувся Денис мені за спину.
-А коли я приїхав по Женю то за нею бігли два відморозки та це добре що я встигнув! - відразу все розпатякав Алекс. Криса він, а не Алекс.
-Ну тоді виховні роботи будемо проводити вам всім - сказав Діма - Алекс ти проводиш Жені, я - Владі, Денис - Кірі, а Нік - Елі.
-А що Нік приїхав? - запитав Алекс, а Денис в знак підтвердження кивнув головою.
-Ні ну я з тобою згідний Дім, але ще треба тих трьох знайти, а то вони дуже добре сховалися - сказав Денис. І тут я зрозуміла що зараз мені може бути хана і треба тікати як скоріше і теж ховатися як дівчата. Тому я не задумуючись ні на секунду побігла в сторону зала. Там я швидко забігла на балкон і присівши почала повзти до стільчика з речима, там буде добре місце, щоб сховатися. Коли я вже почала залазити за стільчик то почула.
-Женя це ти? - це був голос Влади.
-Так.
-Ти теж ховатися? - запитала.
-Ні блін так просто захотілося залізти за стільчик.
-Я зрозуміла, давай залазь тут місця для нас двох вистачить.
-А що ми будемо робити далі? Ми ж не зможемо вічно тут сидіти? - запитала я.
-Чесно кажучи то я не знаю. Але нас потрібно тут відсидіти бурю агресії хлопців ну а потім ми можливо вийдемо зі своєї схованки - відповіла Влада.
-Хлопці все одно якесь покарання нам потім придумають - сказала я.
-Вірно - погодилася зі мною Влада - але вони тоді будуть не так сильно злі й покарання не буде таким сильно страшним - пояснила вона.
-А ти права - погодилася я - а де поховалися дівчата?
-Еля в кухні в кладовці залізла якось на найвищу полку, а Кіра якимось чином опинилася в кімнаті чи то Дениса, чи то Діми під ліжком - розповіла Влада.
-Нічого собі. Я найбільше з Елі здивувалася.
-Чесно кажучи я теж - Влада - а що з тобою сталося?
-Та за мною бігли якісь два хлопці, але Алекс приїхав вчасно надавав їм по мордах і вони повтікали. Вот і вся історія.
-Дуже цікава і захоплююча історія - відповіла Влада і ми розсміялися. Тут ми почули як двері на балкон відчинилися і хтось зайшов.Влада вказала мені пальцем на підлогу і я притулилася максимально до підлоги побачила що цей хтось почав наближатись до нашої схованки.
-Знайшов!! - почула я голос Діми й він відсунув стільчик, щоб нас з Владою можна було побачити.
-Спалились - тихо на вухо промовила мені Влада.
-І не говори - відповіла їй я.
***
Любі читачі це перша частина 38 глави))) Наступна буде десь на днях))) Пишіть свої враження і думку стосовно глави в коментарях мені буде дуже приємно))) Люблю вас:*
#10421 в Любовні романи
#4080 в Сучасний любовний роман
#3967 в Різне
#1008 в Гумор
Відредаговано: 08.09.2021