Ходяча проблема

8

Коли ми піднялися на другий поверх, то я справді зрозуміла що тут музика краща. Денис показав мені кудись пальцем. Я перевела погляд куди він показав, і побачила столик. Там сиділо три хлопця, дві дівчини. Два хлопця сиділи на диванчику спинами до нас, а дівчата вмостилися на їхніх колінах. А інший хлопець сидів на діванчуку напроти, і був лицем до нас, але нас він не замітила.

 - Це той столик за яким ми маємо сидіти? - запитала я у братів, з надією що ні.

 - Так - сказав Діма.

 - Я так думаю, цих дівчат ви не знаєте, бо вони... - я не встигла договорити як мене перебив Денис.

 - Так, так, так. Ці дівчата на одну ніч. Досить це повторювати.

 - Ясно.

 - Ці хлопці які сидять до нас спинами-це і є ті самі "просто так" друзі. - почав пояснювати Діма.

 - Як це так "просто так"? - запитала я. Бо і справді не могла нічого зрозуміти.

 - Ну ми з ним спілкуємося, пересікаємося, дружим але не так як з нашими двома кращими друзями. - тепер почав пояснювати Денис.

 - А чому ви казали що оці "просто так" друзі довго сидіти не будуть? 

 - Бо вони пр йшли тільки побачити нас, і найти собі дівку - Діма.

 - Ну добре. 

 - Якщо добре, тоді ідемо. - Денис.

 - Почекайте, скажіть зараз як їх всіх звати.

 - Ну дівча ми не знаємо. Ти з два хлопці "просто так" друзів- Слава і Марк..... - я перебила Дениса.

 - Хто з них Слава а хто Марк? 

Далі продовжив Діма.

 - Слава це той що зліва, а Марк справа.

 - Ага.

 Далі продовжив Денис.

 - Той що сидить до нас лицем- це наш кращий друг перший, його звати Нікіта. 

 - Зрозуміло. А другий друг ще не прийшов?! - більш стверджувала я аніж питала.

 - Так - Денис.

Я хотіла розгледіти всіх і оцінити, але не зуміла. Тому що було далеко. Плюс ті Слава і Марк з дівчатами сиділи спинами. 

Ладно, підійду і роздивлюся.

 - Ідемо - Діма 

Ми пішли до столика. Коли ми підійшли той самий Нікіта бігом встав і "підбіг" до моїх потиснувши руку.

 - Здоров братани - Нікіта.

 - Привіт - Денис сказав і потиснув йому руку. 

 - Здоров - теж саме що Денис зробив і Діма.

Коли вони привіталися Нікіта перевів погляд на мене і почав оцінювати з ніг до голови. 

****

Від автора:

Вибачте що глава така маленька. Наступна буде значно більшою ;) Будь ласка підтримуйте мене своїми коментарями. Вони мене надихають писати далі).




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше