2

Прокинулася я від дзвінка телефону, але підняти слухавку я не встигла. Встала і пішла на кухню. На столі була записка.

Записка:

Ми поїхали по справах. Збирайся і іди на подвір'я, там тебе чекає сюрприз. Поїдеш до універу сама. Обов'язково по снідай. Діма і Денис.

Коли я поклала записку відразу поглянула на годинник.

 - ТРЯСЦЯ - крикнула я на усю квартиру. Мені в університет на 8. А зараз вже 7:40.

З кімнати знову пролунав дзвінок телефон. Я побігла взяти слухавку.

 - Ало - я

 - Сестричко, скажи но нам будь ласка, ти де?! - гнівним голосом сказав Денис.

 - Я.....я...я.. - не знала я що сказати.

 - Я так і знав що ти проспиш. А ми тобі сім будильників наставили. Як ти могла їх не почути?! - Тепер вже гнівним голосом сказав Діма.

 - Я зараз швидко 

 - Ми тебе чекаємо біля університету - Денис 

 - Але ж в вас заняття 

 - Запізнемося. Тебе будемо чекати, бо з твоїм щастям, ти можеш знову втрапити в халепу. А нам сестра потрібна - Денис.

 - Добре - добре. Все, бай.

 Кинула слухавку і побігла збиратися. Зібравшись я побігла на подвір'я, так і не по снідавши. На подвір'ї мене чекав шок.

  - БАЙК! - знову в голос викрикнула я.

Ми ж мали разом мені купляти його....ну да і ладно. Доберуся з вітерцем.

Сівши на байк, я рушила в дорогу. Приїхавши на парковку біля університету я побачила Діму і Дениса. 

Справді чекають. І чому я дивуюсь. Вони ж мене люблять

 - Наша Соня приїхала - Діма

 - А що думали вдома залишусь?!

 - Та хто тебе там знає?! - Денис

 - Ти взагалі на годинник дивилася?! - Діма

 - Ні...а що?

 - Уже 8:23 маня - Діма

 - Не називай мене так 

 - Бігом на заняття - Денис

Показавши язика братам я побігла на заняття.

Цікаво, а чому вони не спішать ?!

Коли я прийшла в аудиторії то мене насаарили що я запізнилась, але пустили.

Хоть щось добре

Після занять я пішла на подвір'я на лавочку щоб послухати музику, але куда ж без мого "щастя". Поки я йшла то розлила випадково каву однієї дівчини на неї, своїм рюкзаком.

  - Ти курва бачиш куди преш?! - прокричав та дівчина.

Це була світло руса дівчина з зеленими очима. До неї відразу підбігли ще дві. І мені здалося що це стерва університету, а це її раби. Я думала таке тіл Ки в фільмах буває. 

 - Вибач, але ти не маєш ніякого права мене ображати. Так що ще раз вибач, і чао.

Я вже обернулася щоб іти але друга дівчина - раб цієї стерви підставила мені підніжку. Добре що я швидку відреагувала, і втрималася на ногах. 

*Ну вона сама напросилася.*

Я така що себе, родину і кращих друзів в обіду не дам. А ще й два роки на бокс ходила, і дала цій стерві з кулака в живіт.

- Сук-ка - це одне що вона змогла проговорити. 

Вона опустилась на коліна тримаючись за живіт. Біля нас зібрався натовп людей. І я відчула я на плеча лягла чиясь рука. Я впізнала її.

 - Женя - Діма.

Він був з братом і ще двома хлопцями. Я їх не роздивлялася, а дивилася тільки на братів.

 - Це хто?! Твоя нова забава?! - прокричав та стерва.

 *Ні вона знахабніла взагалі. Я знала що мої брати бабніків. Но вона що між нами схожості не замітила. Взагалі сліпа. В нас однакове обличчя, колір очей, колір волосся, ніч, губи*

Я нагнулась до неї.

 - Ти мало того що тупа так ще і сліпа! 

 - Незрозуміла - стерва

 - Я їхня рідня сестра, курка не доскубана 

 - Я тобі помщюся, і не подивлюся що ти їхня сестра - тихо мені на вухо сказала стерва.

 - Іди в жопу! - показала їй середній палець і піднялась.

 - А ви що дивитеся?! Це вам не кінотеатр! Якщо хочете дивитися платіть. Ні, то валіть. 

Потім я пішла геть. Більше не було пригод. Я була на всіх заняттях. Ніхто до мене не ліз, тільки дивилися. Брати приходили часто навідували мене щоб я знову нікуди не влізла, але приходили без своїх дружків, і пообіцяли мені що після всіх пар вони мені розкажуть все що знають про цю стерву. Але коли закінчилися пари брат до мене не прийшли, і я пішла на вихід щоб поїхати додому. Але ступила два кроки і мене хтось підняв на руки. Я закричала.

 - Діма, пусти, придурок.

 - Добрееее - Діма.

Він перекинув мене Денису

 - Пууууустііть - знову закричала я.

 - Та не кричи! - і пустив мене Денис.

 - Ви нормальні - гнівно сказала я.

  - Все ходімо - одночасно сказали Діма і Денис.

І ми пішли

 - Так ви розкажите мені про цю стерву?!

 - Так - знову одночасно сказали вони.

 - Так як ти вже зрозуміла, вона справді стерва університету, а біля неї дівчата.... - продовжили з Дімою ми всі втрьох - її раби.

 - І ти знаєш що... - не встиг Денис договорити як я поворохнула рукої і зачепила коропки на підвіконні. Вікно було відкрите і коробка з чимось полетіла вниз з третього поверху.

 - Женя, йомайо - одночасно сказав Діма і Денис.

В низу почувся звук сигналізації автівки. Коли я визирнула побачила трішки помиту машину і...