***

Наче вогняна фурія дівчина залетіла до офісу Вікторії, одразу почавши свою галасливу промову:

- Ти, та ТИ! Взагалі клепки в голові немає? Ти розумієш, що там люди помирають, діти гинуть, а ти тут щасливі соплі в мережу заливаєш? В тебе є сором, є якісь емоції взагалі??? Гроші тобі потрібні, так? Я тобі зараз допоможу.

Вікторія так і не встигла нічого сказати, коли Лєра у буквальному сенсі почала крушити усе навколо: перевернула письмовий стіл, а всі папірці з нього розлетілися та впали на підлогу, шматувала комплекти із кульками, які слугували прикладом готового оздоблення. А потім замахнулася стільцем, щоб розбити вікно, але її руки зупинили міцні чоловічі.

Виявилося, що Віка викликала службу охорони, яка прибула майже вчасно. Схаменувшись, Валерія почала розуміти, що накоїла, але було пізно. Жінку вже пакували у авто охорони, офіцер пояснював їй, що потрібно проїхати до відділку, адже це вже хуліганство чи навіть більш серйозний злочин. Порадили подумати про адвоката.

Лєра сиділа так плакала на задньому сидінні службового авто, навколо стояли люди, що знімали її на камеру. Вона вже знала, що стане зіркою соцмереж. Зважаючи на кількість знімаючих, то будуть десятки вдалих ракурсів. Далі все було як уві сні.

Не встигла Лєра і кількох годин пробути у відділку, як за нею приїхав зляканий чоловік:

- Господи, Валєрко, що ти чудиш? Мені телефонувала якась Вікторія, сказала якщо відшкодуємо збитки, вона заяву не писатиме. Я думав то жарт, поки мені поліцейський не подзвонив. А потім мені знайомі скинули відео, як тебе грузять в машину. Ти уявляєш мій стан взагалі? Сонечко, все добре?

Вона просто розплакалась та обійняла коханого. Це було справді дуже вчасно та потрібно їй. Азарт та адреналін пройшов, натомість почало потроху приходити розуміння ситуації. Що ж вона накоїла? Накинулася на ту бідну дівчину, розгромила її магазин. ЖАХ!

Євген привіз свою бунтарку додому, зробив їй улюблений чай з мелісою та заборонив кілька днів підходити до телефону, щоб не читала новини та не шукала відео зі своєю участю. Невгамовна жінка спочатку ніби погодилась, але наступного дня не витримала та відкрила Інстаграм.

Господи, що там було! Її обговорювали всі, кому не ліньки, якісь люди вже навіть змонтували найепічніші моменти. Коментарів були тисячі, кожен ще більш образливий за попередній, тому Лєра припинила їх читати і знову розплакалася. Їй здавалося, що вона більше ніколи не вийде із власної кімнати, хіба що до дитини, бо ж досі не розуміла як це пережити.

Вона просто сама з себе зробила посміховисько. І де ж усі ті, хто її підтримував у коментарях? Здається, що саме вони зараз найбільше насміхалися та ображали. Чи є якісь межі у користувачів соцмереж? Деякі люди пишуть такі жахливі речі, але ж мають на то своє право, але ж дуже ображає…

Може це добре, що трохи відволікла людей від горечі війни, але ж треба якось жити далі. Цікаво те, що кількість підписників не тільки не зменшилась, а навіть стала більшою. Тобто люди бажають хліба та видовищ? Від цього розуміння легше не стало.

Насправді майстриня намагалась зрозуміти сама себе: чому так різко зреагувала на звичаний допис Вікторії? Бо заздрила? Бо сама хотіла нарешті жити далі, без страху через війну. Не хотіла більше сіпатися від кожного шороху, боятися голосних звуків, не боятися дихати під час сигналів тривоги. Вона просто не могла досі зрозуміти як далі жити нормальним життя, а хтось інший почав це робити. 

Смішно? Бридко? Але факт є фактом. Сльози лилися рікою, разом з Лєрою плакала її дитина. Так вони й провели ще близько години, поки малеча не вклалася спати.

Руки самі потягнулися до пензлика та паперу, раніше Лєра часто малювала фарбами для задоволення. Вона більше ні про що не думала, просто рухала пензлем, відтворюючи чисте блакитне небо із м’якими білими хмаринками, невагомими та все ж реальними. Коли завершила картину, відчувла в душі гармонію та легкість, кайф, якого так давно не відчувала. Душа оживала, повільно, але невпинно.

Наступного дня Лєра знову почала практикувати макіяжі на собі та мамі, покликала кількох подруг, зробила чудові фото, більшість образів були в жовто-блакитному стилі - дуже гарні. Одразу ж захотілося поділитись цим зі світом.

Валерія додала одразу декілька фото із хештегом #всебудеУкраїна. Почали сипатись вподобайки та коментарі:

“О, попустило”

“Воу, яка бомбічна краса”

“Українські жінки прекрасні”

“Тебе шо з дурки випустили?”

“А хворим на голову хтось довіряє своє обличчя?”

…

Дивина. але Лєра знову змогла спокійно реагувати на гнівні коментарі та образи. Вона бачила, що схвальних відгуків більше, а цього було достатньо. Остання вподобайка від Вікторії. Залишилась одна незавершена справа.