Кілька тижнів пізніше

Весна непомітно приходила в місто, мерзлими пагонами тюльпанів та пролісків, які виглядали з-під снігу, але навіть рідкі сонячні промінчики не зігрівали серця українців. Війна тривала вже майже місяць. Деякі люди вже звикли до похмурого буття та просто щодня робили свою роботу, іноді відволікаючись на стрічку новин у мережі: медики, військові, поліцейські, юристи, працівники пошти та банків.

Усі інші друзі та підписники Валерії в Інстаграмі копіювали собі в сторіз сумні історії про війну, нові матеріали по окупованим землям, втрати ворога, безглузді намагання світової спільноти закликати до мирного врегулювання конфлікту із кривавим диктором ерефії…. Хтось просив закрити небо, хтось просто ставив зображення зі свічками, в честь загиблих мирних та військових людей, дітей.

Серед усього цього сірого та похмурого військового будення Лєра натрапила на сторіз однієї своєї знайомої, що була власницею магазинчику повітряних кульок та товарів для свята. Вікторія не долучилася до загального “флешмобу” із народного страждання в соцмережах, а посміла викласти на свою робочу сторінку відео із новим замовленням.

З екрану Віка радісно розказувала про те, скільки радості винуватиці свята принесли рожеві кульки із ведмежатами та тематичні картонні декоративні штуки. У малечі був день народження, який батьки напевно планували заздалегідь. На наступному відео була маленька дівчинка , років 7, зі сльозами радості на очах та святковим тортом в купі повітряних кульок.

37 вподобайок під постом і коментар незнайомої дівчини: “Не на часі святкування, війна в країні, вам має бути соромно”.

Цей коментар настільки відгукнувся Валерії, яка кожну вільну хвилину вичитувала новини про війну, нові втрати, вбитих дітей під час обстрілів у Харкові, Києві, Маріуполі… Господи, так як же ж ця Віка не розуміє, що не можна зараз таке викладати, адже гинуть люди!

Довго ходила по будинку із кутка у куток, навіть трохи поплакала. Це не можна так залишати, потім трохи заспокоїлась. Знову почала гортати стрічку новин у Інстаграмі, поки не побачила у іншої знайомої фото із дитиною, яка радісно їсть солодку вату десь у Польші. Трясця, та вони там подуріли всі, чи що? У нас війна, а вони таке постять! Ганьба. ГАНЬБА!

Лєра не могла просто залишити це без уваги. В її акаунті було більше 10 тисяч підписників, і майже всі із Кропивницького, тож дівчина вирішила по-своєму зарадити ситуації. Вона обрала трагічну картинку із наслідками удару по одному із українських міст та написала довгий серйозний текст:

“СЛАВА УКРАЇНІ!

Друзі та всі, хто мене знає, у цей час, коли наша країна корчиться від болю та страждань, коли помирають діти та військові, деякі жителі нашого міста ігнорують війну та продовжують заробляти бабос на крові.

От наприклад Вікторія (посилання), виставляє кульки та пропонує комусь замовити в неї товари для свята, для СВЯТА під час війни! Невже немає зовсім совісті, невже немає навіть крихти жалю! Кому зараз потрібні кульки? Країна у жалобі, люди гинуть кожен день. Це жах, неповага і просто неможливо пробачити.

Вона пропонує робити свято для дітей, поки в інших містах діти не можуть навіть нормально поїсти. Я теж мама, я дуже глибоко переживаю, і не змогла просто мовчати.

Країна має знати своїх героїв! Давайте разом пояснимо Вікторії, як треба себе поводити в умовах війни!

А ще один нюанс. Усі, хто виїхав до Польщі, та зараз живе своє щасливе спокійно-мирне життя, - ви просто зрадники, бо покинули рідну землю, втекли як щурі і чекаєте, поки все стане краще. Це нормально? ЦЕ ЗРАДА!

Я обираю Украхну, я залишаюсь вдома зі своєю родиною і не планую нікуди тікати. А вам, втікачам, бажаю всього найкращого і не дай Боже побачу ще одну сторіз із кавою та круасаном чи ранковою пробіжкою в Європі - одразу БАН.

Ви просто нечить, бо насміхаєтесь над нашими стражданнями та болем, забули свою землю. От і живіть із цим!”

І запостила допис у всі свої соцмережі із переможним обличчям. 

Валерія давно не відчувала такого піднесення та бадьорості. Її розпирало від гордості за свій патріотизм та рішення залишитись вдома із чоловіком та дитиною. Однак настрій дівчини надто різко змінився, коли вона знову оновила сторінку та почала читати коментарі, яких набралося вже з кілька десятків:

“Господи, яка дурня”

“ТАК! І правильно, люди гинуть, а їм би все веселитися!”

“Скільки коштують ті кульки? Краще б віддали на потреби ЗСУ”

“У Лєрки мозок поплив, на людей кидається”

“У когось палітру для мейку забрали, от і біситься”

“Господи, яка ж ти тупа, то сиди і ридай, а життя триває і що тепер усім сльози лити? А економіка країни тю-тю?”

“Таке тільки тупа квочка могла написати. Кококо не випускайте її з вольєру!)))”

…

Далі було ще гірше, тому Лєра закрила екран монітору та намагалася заспокоїтись, але тільки ще більше почала лютувати.

Потім їй в особисті повідомлення прийшло смс від Вікторії: “Це що за чортівня? Хто тобі заплатив за такий дикий пост? В мене бізнес на кульках, я маю годувати родину, то як ти пропонуєш мені працювати, стерво?”

Ну все, то був край. Лєра подивилася, що дитина солодко спала, як і бабуся поряд із нею, а сама юркнула в авто та поїхала до магазинчику Вікторії.