13.4

АННА

Швидко відскакую від Оскара, припиняючи наш поцілунок і прикриваю пальцями губи. На нас почергово блискає поглядом моя подруга. Оскар мовчить.

- Владо? – розліплюю вмить пересохлі губи, шкода, що біля мене немає келиха з шампанським.

Моргнувши, Влада стрепенулася всім тілом, приходячи в себе.

- Я… Що це? Я не можу… - вона відступила крок назад, розвернулася і побігла геть.

- Владо почекай! – кричу їй вслід і роблю крок в тому напрямку, але Оскар втримав мене за руку.

- Не треба.

Шоковано розвертаюся до нього.

- Про що ти говориш? Я поцілувала хлопця своєї кращої подруги! Хто я після цього? Повірити не можу, що таке взагалі сталося.

- Не вини себе, адже я перший тебе поцілував, - всміхнувся він куточком губи і притягнув мене до себе за талію. – Хочу сказати, що я ні про що не шкодую.

Опускаю погляд вниз.

- Я почуваю себе винною перед Владою. Потрібно все пояснити і вибачитися, інакше моя совість ніяк не очиститься.

Оскар винувато опустив руки, засунувши їх до кишень штанів і поглянув в сторону, де ще декілька хвилин назад стояла Влада.

- Здається, тепер мені потрібно шукати інше житло.

ГЕКТОР

Ясна ніч дуже швидко змінилася важкими хмарами, що знаменували дощ з грозою. До речі перші краплини все таки з’явилися на лобовому склі його машини. Підпаливши сигарету – палив він рідко – Гектор відкрив вікно і виставив руку на вулицю. Прохолодні краплини рясним градом почали бити по шкірі.

Двері будівлі різко відлетіли в сторону і на вулицю вискочила збентежена Влада. Гектор придивився краще, проводжаючи поглядом ту, завдяки якій довелося влаштувати сварку і покинути бал. Можливо він і допустив помилку, що пішов на маніпуляції Влади, але шкодувати про це він буде пізніше. Зараз потрібен спокій. Зараз потрібна тиша.

Він так і не поїхав додому, все чекав. Чекав доки з дверей вийде та сама із-за якої у нього перехоплює подих, а при згадці серце починає нестримно калатати. Але Анни навіть на горизонті не було видно.

Сигарета згасла ще на половині під краплинами дощу, а рукав костюму промок до останньої нитки і тепер неприємно прилипав до шкіри, але йому було байдуже. Відкинувши голову на спинку сидіння, Гектор підпалив іншу сигарету і дістав телефон.

«Чекаю на тебе завтра о 21:00. Потрібно поговорити. Це важливо. Адреса: Нагірна, 173, кв. 290».

Довго думав перед тим, як натиснути кнопку відправлення, декілька разів стирав і знову набирав ті самі слова. Прокляття, Анно! Чому так важко відправити тобі повідомлення?

Заховавши телефон, Гектор завів двигун і різко рушив з місця.

ВЛАДА

Ледь не знявши двері з петель, Влада залетіла до власної квартири, сперлася на них спиною сповзаючи вниз і що було сил ненависно закричала. Волосся мокрими пасмами прилипало до обличчя, холодом доторкалося до шкіри, а сукня, що недавно ідеально сиділа, намертво влипала в тіло пробираючи до кісток вологою.

- Я ти міг?! Як ти могла?! Гррр! А ще називаєшся подругою! – не знаходила собі місця вона, тому швидко підвелася на ноги і міряючи нервовими кроками кімнату, почала різкими рухами буквально розривати на собі сукню щоб зняти її.

Рясні краплини стукотіти по вікну та відливах, Влада бачила у склі власне відображення і з ненавистю плюнула в нього. На всю квартиру рознісся телефонний дзвінок. Не бачачи перед собою нічого, вона намацала телефон десь на підлозі (світло вона так і не увімкнула), відповіла на виклик.

- Що?!

- Владочко, вибачай що так пізно, але ми б не могли завтра зустрітися? Я добре заплачу, як завжди, - почувся привітний голос одного з її клієнтів.

Завмерши та важко дихаючи (їй зараз було зовсім не до цього), Влада ковтнула і знову поглянула у вікно.

- А це не може почекати? У мене зараз деякі життєві труднощі.

Чоловік невимушено хмикнув.

- Чи можу я чимось допомогти тобі?

- У мене проблеми в особистому житті, моїм стосункам може прийти крах. Так чим ти можеш мені допомогти в цьому питанні?! – гаркнула вона в трубку.

На тому боці почувся сміх.

- Проблеми з хлопцем? – недовіра і сарказм прослизнули в його голосі. – Не думав, що такі, як ти заводять серйозні стосунки.

- Уявляєш? – перекривила його вона. – Так, у мене проблеми з хлопцем. Моя краща подруга виявилася ще тим стервом, я піймала їх на зраді – вони палко цілувалися, доки я була відсутня за власними важливими справами. І тепер, швидше за все, я не зможу спокійно спати!

- Хочеш я її вб’ю? – легковажно запитав він.

Влада завмерла.

- Яка заманлива ідея, але ні.

- Чому? Я можу вирішити всі твої проблеми, якщо захочеш.

За дверима почувся шурхіт і Влада швидко мовила в слухавку, міцніше притискаючи до вуха телефон: