Шум прибою
Дотик, дотик, шум прибою,
Ти танцюєш тут зі мною.
Обіймаєш досить ніжно
І цілуєш обережно.
Хвилі тіло обіймають,
Загартовують і тануть.
Твоє тіло так палає
І нестерпно обпікає.
Шум води відносить зітхання,
Тихі рухи, голі торси.
Погляд наче окриляє,
Насолода нас гойдає.
Твої очі — як магніти,
Їх мені вже не забути.
Обійми мене, не бійся,
Хочу чути твоє серце.
І сплетіння тіл у ритмі,
Чутно рухи, тихі схлипи.
Памʼятай мене, обійми,
Поцілунки, ці моменти.
І нехай келих вина рознесе
Весь сум сповна,
Тихі роздуми і страх
Подолає цей екстаз.
Памʼятаєш терпкий смак?
І солодкий післясмак?
Закрути мене вогні,
Хочу чути стогін у тьмі.
Тиша… ніч і шум прибою,
Двоє тіл уносить море.
Палка ніч, нестерпний яд,
Одурманений захід.
І вони вночі вогню
Пізнали один одного сповна.
Голод тіл і душ манив —
Чи то їх він спопелив?
І на березі, ледь живі,
Вони втомлені, безсилі.
Чутно шепіт вуст і пристрасть:
— Не шкодуєш?…
— Ні! Не бійся…
08.09.2026
Бібік Ірина

А пристрасну пісню на цей вірш можно послухати за посиланням нижче або в тікток
@irynabibi
https://youtu.be/YqA4oZtXWiU?is=ZSLKyZlw_3LsJWFx
Відредаговано: 16.10.2026