Хмм…

Шум прибою

Шум прибою

 

Дотик, дотик, шум прибою,

Ти танцюєш тут зі мною.

Обіймаєш досить ніжно

І цілуєш обережно.

 

Хвилі тіло обіймають,

Загартовують і тануть.

Твоє тіло так палає

І нестерпно обпікає.

 

Шум води відносить зітхання,

Тихі рухи, голі торси.

Погляд наче окриляє,

Насолода нас гойдає.

 

Твої очі — як магніти,

Їх мені вже не забути.

Обійми мене, не бійся,

Хочу чути твоє серце.

 

І сплетіння тіл у ритмі,

Чутно рухи, тихі схлипи.

Памʼятай мене, обійми,

Поцілунки, ці моменти.

 

І нехай келих вина рознесе

Весь сум сповна,

Тихі роздуми і страх

Подолає цей екстаз.

 

Памʼятаєш терпкий смак?

І солодкий післясмак?

Закрути мене вогні,

Хочу чути стогін у тьмі.

 

Тиша… ніч і шум прибою,

Двоє тіл уносить море.

Палка ніч, нестерпний яд,

Одурманений захід.

 

І вони вночі вогню

Пізнали один одного сповна.

Голод тіл і душ манив —

Чи то їх він спопелив?

 

І на березі, ледь живі,

Вони втомлені, безсилі.

Чутно шепіт вуст і пристрасть:

— Не шкодуєш?…

— Ні! Не бійся…

08.09.2026

Бібік Ірина



А пристрасну пісню на цей вірш можно послухати за посиланням нижче або в тікток 

@irynabibi 

https://youtu.be/YqA4oZtXWiU?is=ZSLKyZlw_3LsJWFx

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше