Хмм…

Душа

Душа

Вже майже в безодні, але ще тримаюсь,
Ще дихаю мовчки і прокидаюсь.
Ще зовсім недавно просила відчути,
Сьогодні вже прошу — все це я забути!

Так прикро, коли почуттями хтось грає,
Не бачиш ти сенс і біль відчуваєш.
Але все проходить, минає і мить:
Ти все ще живеш і наче летиш…

Чи варто було? Звичайно, що так,
Бо вихор емоцій дарує нам шанс.
Бо навіть секунда безумства — живить,
Ти наче апґрейтув все те, що болить.

Тож чути прекрасно, ще лєпей — кохати,
Літати, спускатись і знов прокидатись.
Безумства дозволити і буревій
Емоцій, зашквалу, таємних подій…

Все те, що таємно бажає душа,
Бажаю відчути і навіть сповна.
Живи — це єдина порада моя,
Твори, відчувай і даруй почуття.

Бо скільки відведено — знать не дано,
Тож мусимо сповна отримати то,
Для чого вірвалась душа у цей світ,
Чого так шукає, від чого щемить.

Кохати, любити, втрачати і йти,
Знов програвати, відчути, знайти.
Повірити в казку, а може, в любов.
То спробуєш, може? Тоді все збагнеш…
18.09.2026

Bibik Iryna

Подобається

#711 в Різне
#88 в Поезія

Відредаговано: 19.09.2026