Хмм…

Сходи

Якщо совісті немає — все доволі ясно тут,
Ти когось там підставляєш:
Думаєш, ти дуже крут.

А насправді це лиш трусість,
І сміливість на нулі…
Ти не вивезеш цю тупість,
Тож мій бумеранг — лети!!!!

Не скажу тобі ні слова,
Просто мовчки промовчу.
Але знаю, щур десь близько:
В твої очі загляну!

В них побачу лише слабкість
І бажання кращим буть.
Але так це не працює,
Починають з серця путь…

Не образа — лише жалість
І огида, просто нуль…
Скільки б ти не прогинався,
Не змінитись тобі, щур.

І крокуючи по «трупах»,
Не досягнеш висоти.
Лише згубиш їхні душі —
Лиш подякують тобі.

Бо дорога до вершини
Йде през терни і шипи.
Лише так твориться диво,
Коли майже на нулі.

Коли сили вже немає
І здається, ти програв:
Сила Душу відчуває,
Відбувається аврал.

Сила духа, віра в краще
Роблять перших крок вперед,
Потім впевненість крокує,
І Надія бере верх.

Тож не списуйся завчасно,
Краще — завжди на верху.
Лиш крокуй сміливо вгору,
Не дивись у пустоту!

Той, хто зробив тобі гірко,
Пожалкують ще о том.
Твої сльози їх не варті —
Розчави їх батогом!

Бачиш — раптом все змінилось,
Ти на фінішній прямій.
Слухай тих лиш, друже милий,
Хто досяг важких вершин!

13.09.2026
Bibik Iryna

Подобається

#711 в Різне
#88 в Поезія

Відредаговано: 19.09.2026