Тарабанить дощ по крíші.
Літній серпневий теплий дощ…
Він такий нестерпно ніжний,
манить стукотом впродовж.
І кристально чиста вода,
яка ллє, як із відра,
просто просить: йди назовні
і відчуй, яке життя….
Відкриваю тихо двері
і ступаю в теплий двіж…
Ні, це ж так тут не працює:
треба просто босоніж…
І злітають босоніжки,
ноги просто йдуть вперед,
відчуваєш холод грусті,
і ще щось там, що пече…
І потроху все проходить,
краплі падають з лиця.
Це така краса навколо,
наче душ, але Вода….
Вона все з тебе змиває:
втому, гнів і співчуття
і дарує лише спокій
і гармонію життя.
Ти танцюєш під актави,
барабанний чути ритм:
що прекрасніше за теплий,
літній дощик, гуркіт криш????
Ось і все… його немає…
Небосхил знов маярить
і Веселка нагадає,
Як прекрасно просто жить!!!!
01.09.2026
Bibik Iryna
Відредаговано: 23.09.2026